“Це міг бути останній бій”: боєць “Азову” про бункери “Азовсталі” та “прощальні” повідомлення дружині

Майже рік боєць маріупольського гарнізону Святослав Сірий (псевдо — Хоробрий) провів у полоні, його звільнили 6 травня 2023 року. Його шлях розпочався на Майдані Незалежності, повномасштабне вторгнення він зустрів артилеристом, потім перейшов у піхоту, був поранений. Разом з іншими оборонцями міста перебував у бункерах “Азовсталі”, поки не було ухвалено рішення про вихід.

Кореспондентка ТСН Наталя Нагорна поспілкувалася з бійцем та дізналася, чи готувався хтось до такого сценарію, який був у Маріуполі, які умови були в бункерах “Азовсталі”, як вдалось вижити та які повідомлення Святослав писав дружині. 

Бункери “Азовсталі”

“Такого сценарію, який трапився в Маріуполі, взагалі ніхто не міг прорахувати. Ніхто не міг уявити, що менше, ніж за тиждень часу повномасштабної війни, нас закриють в кільце і нам доведеться тримати малою кількістю людей і ще меншою кількістю озброєння ціле місто в повному оточенні. Це 120 км, 60 км з яких повністю ешелоновані”, — розповів військовий.

“Чи розглядали “Азовсталь”? Можливо, так, а можливо, ні. Але дуже великий плюс, що на “Азовсталі” так само, як і на “Ілліча”, були підготовлені бункери для того, щоб приймати цивільне населення. Там було багато цивільних сухпаїв, води, де-не-де були матраци і якісь умови для життя. Багато антисептику. Це було одним із ключових моментів, завдяки яким продовольчо ми змогли протриматися до моменту виходу”, — зазначив Святослав.

Він каже, що був впевнений у тому, що якщо світ про це довідається, то Росія не зможе існувати, тому що це злочин не проти маріупольців, не проти України, це злочин проти людства, проти цивілізованих людей, які хочуть нормально та мирно жити, розвиватися, щось нове бачити, будувати, а не руйнувати і вбивати. Однак Росія, на жаль, продовжує існувати, констатував військовий. 

Повідомлення з “Азовсталі”

Були моменти, розповів Святослав, коли він тричі з дружиною прощався, писав невеликі повідомлення, але дуже емоційні.

“Казав все, що, можливо, не буде можливості сказати потім. Краще сказати ці речі зараз і дати близькій людині і сім’ї надію на те, що вони повинні жити далі нормально, навіть якщо це трапиться, тому що ми чоловіки, а чоловіки гідно приймають виклики, які їм кидає життя”, — говорить боєць. 

“Місяць тому якраз перечитував ці повідомлення. Пам’ятається уривок, що б’ємось, як леви, може бути і останній бій, але те, що ми робимо, того вартує. Писав, щоб дружина пам’ятала, але жила нормально. Писав, щоб ніхто не плакав, не сумував, якщо б робили застілля, то застілля веселі. Що в мене було по коштах, щоб пустили чисто на гульбан і щоб розвіяли мене в горах. Таке в мене було побажання і це не було сказано із сумом. Це просто рішення, якщо щось трапиться”, — поділився Святослав. 

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Війна Хороброго: історія бійця, шлях якого розпочався ще на Майдані Незалежності

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *