За два роки після початку повномасштабної війни в Україні немає особливих підстав вважати, що вона скоро закінчиться. Протягом зими точилися запеклі бої, а контрнаступ ЗСУ не приніс очікуваних результатів. Росія закуповує безпілотники в Ірану, а артилерійські снаряди й ракети у Північної Кореї. Україна ж залежить від постачання зброї та фінансової підтримки з боку Європи й США.
Риторика Заходу за три місяці війни досить сильно змінювалася — від скептичних заяв німецьких дипломатів до запевнення США, що вони зроблять все, аби допомогти Україні перемогти Росію. Незважаючи на запевнення західних союзників у підтримці, їхні реальні дії та риторика у медіа залишалися повільними та неоднозначними.
ТСН.ua проаналізував, наскільки західні політики та медіа переосмислили свою позицію щодо війни в Україні.
Позиція США
Від самого початку повномасштабного вторгнення РФ до України США почали допомагати українцям – і фінансово, і зброєю.
Згодом американці заявили, що Україна обороняється дуже розумно, спритно та креативно, потрохи переходячи у наступ та повертаючи території. BBC цитувало представника Міноборони США Джона Кірбі, який підкреслив, що українці вибудовують дуже жорстку оборону.
З його слів, росіяни не досягли жодної з поставлених перед ними стратегічних цілей.
Від початку великої війни в Україні шириться думка, що США надають Києву достатньо військової допомоги, щоб вижити, але недостатньо, щоб перемогти, пише американське видання Newsweek.
Автори статті зазначають, що таку позицію Вашингтона можна пояснити побоюванням, що стратегічна поразка Кремля в Україні може призвести до хаосу в межах російських кордонів, можливо, до відставки президента Володимира Путіна, жорсткої регіональної боротьби за владу та ризиків, пов'язаних зі зброєю масового знищення.
Американські й західні союзники в приватних розмовах неодноразово критикували наступ України. У серпні New York Times писала, що, на думку американських експертів, українці занадто розпорошували свої сили на фронті й не змогли сконцентрувати достатньо вогневої потужності в одному місці, щоб прорвати оборону росіян.
Однак чимало українців вважають, що США теж несуть певну відповідальність за контрнаступ ЗСУ.
“Я вдячний США як лідерам нашої підтримки, але я сказав їм і європейським лідерам, що ми хотіли б почати наш контрнаступ раніше, і для цього нам потрібна вся зброя і матеріальні засоби. Чому? Просто тому, що якщо ми почнемо пізніше, то це буде йти повільніше”, – заявляв президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю CNN.
Україна веде війну за національне виживання, вказують західні експерти. Однак Байден та інші західні лідери чітко дали зрозуміти, що західна коаліція відповідає за глобальне виживання.
Білий дім виступає за поступове надання військової допомоги Києву. Надто швидка допомога може спровокувати небезпечну ескалацію з боку Росії, підкреслюють американські чиновники.
- Читайте також: Зеленський розповів, коли закінчиться війна в Україні
Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес переконаний, що Росія стала значно слабшою, ніж здається на перший погляд, а Україна, попри затягування допомоги від США, здобуде перемогу в повномасштабній війні.
“Я помилявся у своїй вірі. США і Німеччина долучаться до української перемоги. Я знав, що ми підтримуватимемо Україну. Але я очікував, що мій президент скаже: “Ми хочемо, щоб Україна перемогла”. І я очікував, що канцлер Німеччини скаже те ж саме. Але вони цього не зробили. Я помилявся, що зробив такі припущення”, – сказав він.
Серед прихильників України також є занепокоєння, що підтримка США суттєво скоротиться, якщо Дональд Трамп повернеться у Білий дім на президентських виборах у листопаді.
У ЄС пакет допомоги на 54 мільярди доларів схвалили у лютому після тривалих дискусій і торгів, насамперед з Угорщиною, прем’єр-міністр якої Віктор Орбан є союзником Путіна і виступає проти підтримки України.
Лідери G7 до річниці вторгнення пообіцяють збільшити допомогу Україні
Країни Групи семи цього тижня намагатимуться запевнити Україну в тому, що їхня підтримка не слабнутиме. Лідери G7 пообіцяють збільшити свою військову допомогу і потужності з виробництва та постачання зброї.
Про таке пише Bloomberg із посиланням на проєкт заяви G7.
У заяві йдеться про те, що країни G7 закликатимуть Росію повністю вивести війська з України. Також Група семи зобов’яжеться ніколи не визнавати вибори, які РФ проводить зараз або в майбутньому на окупованих територіях. Крім того, 24 лютого лідери G7 поспілкуються телефоном із Володимиром Зеленським.
Як пише видання, лідери G7 обіцяють збільшити свою військову допомогу, а також потужності з виробництва та постачання зброї тепер, коли Україна зіткнулася з нестачею артилерії та “перспективою тривалого глухого кута на фронті” і невизначеністю щодо підтримки з боку США.
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто напередодні заявив, що Україна та Росія нібито готові розпочати мирні переговори про закінчення війни. Мовляв, він побачив “важливі сигнали” від обох країн. Однак масовані ракетні обстріли, які за два останні тижні вже тричі накрили Україну, говорять зовсім про інше.
І ті ж представники Німеччини, а також Великої Британії закликають посилити підтримку України. Паралельно з цим з'явилася інформація Bloomberg, що представники США вимагатимуть від президента України Володимира Зеленського уточнити план ведення війни.
Сам Зеленський 10 грудня 2023 року під час візиту до Литви запевнив, що українські війська рухатимуться на фронті, бо просто стояти немає сенсу, адже це дозволить Росії відновити свою військову міць.
Думка історика
На думку британського історика Тімоті Гартон Еша, наразі не існує передумов для замороженого конфлікту в Україні або врегулювання шляхом переговорів з РФ, як наївно сподіваються на Заході.
“Володимир Путін налаштований перемогти й знищити незалежну Україну. Україна так само налаштована чинити опір. Але чого прагне решта демократичних країн світу в цій епохальній боротьбі?” – запитує Гартон Еш і пояснює, що відповідь, “яку ми дамо у 2024 році, не лише сформує майбутнє Європи. А й розповість дещо важливе про відносну силу демократії та автократії початку XXI століття”.
Але вирішальним, на думку історика, буде вибір, який у найближчі кілька місяців зроблять демократії, що підтримують Київ, тобто його західні партнери.
Наразі, на його думку, західні країни роблять достатньо, щоб Україна не зазнала поразки, але недостатньо, щоб допомогти їй перемогти. Він нагадує, що з одного мільйона артилерійських снарядів, які ЄС обіцяв Україні до березня, наразі поставлено менше третини.
Гартон Еш пропонує порівняти новорічні послання європейських лідерів.
- Британський прем'єр Ріші Сунак навіть не згадав про війну в Україні у звіті про успіхи свого уряду, який, вочевидь, був написаний під цьогорічні парламентські вибори.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц згадав про неї лише мимохідь, перш ніж перейти до священної теми німецької економіки.
- Новий прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск повністю присвятив промову відновленню демократії в своїй країні.
- Президент Франції Еммануель Макрон, зосередившись на темі французької гордості, запропонував “переозброїти європейський суверенітет”, зокрема “для того, щоб зупинити Росію і підтримати українців”.
- Але найважливіше послання, на думку історика, пролунало з вуст президента Фінляндії Саулі Нійністе: “Європа повинна прокинутись”.
- Чудову прямолінійність показала й данська прем'єрка Метте Фредеріксен, яка нагадала, що Україні бракує боєприпасів, і Європа не постачає те, що потрібно.
- “Ми будемо наполягати на збільшенні європейського виробництва. Це необхідно терміново. І данські F16 скоро піднімуться в небо. Війна в Україні – це також війна за Європу, яку ми знаємо“, – сказала вона.
Гартон Еш пише, що це саме та риторика, яка зараз потрібна.
Допомога на тривалий період
У НАТО готові підтримувати Україну у війні проти Росії протягом багатьох років, включаючи допомогу Києву в переході від озброєнь радянських часів до сучасних західних озброєнь та систем, заявив генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберг.
“Ми маємо бути готові до довгострокової перспективи. Є висока ймовірність того, що ця війна затягнеться і триватиме місяці та роки”, – сказав Столтенберг.
Глава НАТО заявив, що Захід продовжуватиме чинити максимальний тиск на президента Росії, щоб він припинив вторгнення до України через санкції та економічну, а також військову допомогу Києву.
“Союзники з НАТО готуються надавати підтримку протягом тривалого періоду, а також допомагати Україні транзитом, переходом від старого обладнання радянських часів до сучаснішого озброєння та систем за стандартом НАТО, що також потребуватиме додаткової підготовки”, – додав Столтенберг.
Дилема українських біженців
Російська війна спровокувала найбільшу хвилю імміграції в Європі з часу Другої світової війни. До восьми мільйонів українців розʼїхалися континентом.
Заради українських біженців ЄС застосував Директиву про тимчасовий захист, який дає українцям право проживати і працювати в ЄС протягом трьох років. Близько чотирьох мільйонів українців зареєструвалися для отримання захисту в ЄС і майже всі вони – жінки і діти.
Втім, після вторгнення в урядів виникає необхідність вживати не нагальних заходів, а думати на більш довготривалу перспективу. Найбільше питання полягає у тому, як інтегрувати у суспільство людей, які якомога швидше хочуть повернутися додому, хоч і не знають, коли це буде можливо. Опитування у вересні показало, що 81% українських біженців сподіваються повернутися додому.
- Читайте також: “Ми дурні Європи”: у Нідерландах лідер ультраправих зробив обурливу заяву про біженців з України
Питання інтеграції українців у різних країнах вирішується по-різному. Франція і Швеція не надто поспішають інтегрувати українців у свої суспільства, а Німеччина навпаки агресивно їх інтегрує, додавши їх у систему допомоги через безробіття, як німецьких громадян. У Польщі із цим проблеми, бо на відміну від більшості країн Західної Європи у неї немає офіційної імміграційної політики, яка б допомагала у цьому питанні.
Крім того, наплив біженців вплинув на стрімке зростання цін на житло, особливо у великих містах Європи. Теплі обійми, які розкрили європейці українцям, стають прохолоднішими у деяких містах ЄС.
Вступ України до ЄС: перші суперечки
9 березня почалися обговорення щодо можливості надання Україні статусу кандидата в члени Європейського союзу.
Тоді лідери ЄС розходилися у думках щодо того, чи слід твердо поставити Україну на шлях членства. Розширення блоку називали ризиком спровокувати Путіна на атаки на європейські країни.
- Читайте також: Роки чи десятиліття: віцепрезидентка Єврокомісії припустила, скільки мине часу, перш ніж Україна вступить до ЄС
Згодом більшість країн підтримала бажання України стати кандидатом у члени ЄС, і тепер суперечки звелися до того, чи можна зробити для Києва виняток та прискорити процедуру вступу.
Читайте також: