Російські сили мають неортодоксальний погляд на прийнятний рівень військових втрат на полі бою. Це інший, незрозумілий Заходу “больовий поріг”, коли держава готова втрачати війська й техніку, щоб просунутися хоча б на крок.
Про це пише видання New York Times, цитуючи неназваного високопоставленого західного чиновника.
Почавши наступ на Авдіївку минулої осені, росіяни кардинально змінили тактику. Замість масованих “м’ясних” штурмів вони переформатували війська на невеликі групи, які складніше уразити артилерією, і проводили свої атаки з вогневою підтримкою, яка крила шквальними обстрілами українських захисників.
Проте нова тактика не змінила основного підходу росіян: втрати живої сили й техніки – це лише побічний продукт великої стратегії, яким можна знехтувати задля просування на полі бою.
Російський військовий аналітик, близький до оборонної промисловості, Руслан Пухов написав минулого тижня, що штурм Авдіївки був частиною ширшої російської стратегії тиску на всій лінії фронту за допомогою ударів і зондувань, щоб виснажити українські Сили оборони “шляхом тисячі порізів”.
У боях на східній ділянці фронту – за Бахмут, Маріїнку та Авдіївку – загинули тисячі військових з обох боків. За оцінками деяких аналітиків і військових блогерів, у боях за Авдіївку втрати росіян перевищили кількість загиблих за всі 10 років війни в Афганістані.
У повідомленні, опублікованому в додатку Telegram 18 лютого, провоєнний російський блогер процитував анонімне військове джерело, яке стверджує, що від жовтня під Авдіївкою російські війська втратили вбитими 16 000 солдатів і 300 одиниць бронетехніки. Водночас за даними офіційної статистики, на війні в Афганістані загинуло 15 тисяч радянських військовослужбовців.
Наразі перевірити чи підтвердити ці цифри неможливо.
До того ж така готовність російської сторони жертвувати людьми під Авдіївкою пояснюється тим, що її захоплення дозволило відсунути лінію фронту від Донецька, який перебуває під окупацією від 2014 року. І тепер українським силам важче атакувати його артилерією, особливо зважаючи на те, що ВСУ відчувають дефіцит боєприпасів і західної військової підтримки.
Ще один важливий момент: для російської влади контроль над Донбасом – це мінімальна мета, досягненням якої можна виправдати розв’язання повномасштабної війни в Україні перед своїми громадянами. Тому ЗС РФ будуть і далі нехтувати людськими втратами, чого не може собі дозволити Україна, населення якої принаймні втричі менше ніж у агресивного сусіда.
Читайте також:
Чому вихід з Авдіївки став великою втратою для України: полковник запасу ЗСУ назвав справжню причину
Армія РФ просувається далі біля Авдіївки: в ISW прогнозують захоплення нових населених пунктів