Прізвища можуть багато розповісти про предків його носіїв – де вони жили, про їх соціальний та майновий стан і навіть характер та індивідуальні риси.
Особливо цікаві прізвища, пов’язані з родом діяльності. Тому що вони не лише розповідають про ремесло чи професію предків людини, а й надають таким чином інформацію про стан та розвиток народного господарства загалом того часу, зазначають на сайті «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Ось, наприклад, Бондарі та Стельмахи, чим вони займалися? Бондарі були майстрами з виготовлення діжок, дерев’яних відер, стельмахи – майстри, який робили та правила вози, сани. Подібні слова сьогодні вийшли з активного словникового запасу української мови, замінюючись сучасними модними назвами професій. Але прізвища залишаються, завдяки чому можна прослідкувати, як в давнину називалися ті чи інші професії та які види діяльності та ремесла тоді існували загалом.
Найпоширеніші прізвища, крім Бондаря та Стельмаха, які пішли від назв ремесел, але які не завжди можна вгадати, який саме вид діяльності вони означають — це:
- Гончар – ремісник, який виготовляв посуд, кахель із глини.
- Кушнір – той, хто робив хутро зі шкіри та шив хутряні вироби.
- Лимар – ремісник, який виготовляв ремінні обладунки
- Гармаш – майстер, який виробляв та обслуговував гармати
- Бортник – той, хто займався лісовим бджільництвом
- Гутник – майстер, який виготовляв посуд та інші предмети зі скла.
Деякі прізвища походять від жартівливих прізвиськ людей, які давали нашим предкам через їх діяльність. Українці завжди вирізнялися добрим почуттям гумору.
Серед таких прізвищ:
- Дубогризенко — так могли прозивати теслярів.
- Мукосієнко — прізвисько для мельника.
- Тягнишкіра — так жартівливо називали шевців.
- Склобій — це був скляр.
- Заплюйсвічка — прізвисько для паламаря, людини, яка прислужує у церкві.
Читайте також: