У вівторок, 19 листопада, саме на 1000-й день від початку повномасштабного вторгнення, Путін затвердив зміни до російської ядерної доктрини, які анонсував ще у вересні. Кремлівська пропаганда миттєво поширила відповідний указ, за яким будь-що, що їде чи летить у бік РФ і Білорусі, може спровокувати ядерний удар у відповідь як по Україні, так і по членах НАТО. А речник кремлівського “фюрера” Пєсков додав, що це стосується і західних далекобійних ракет.
На Заході на чергову ядерну істерику Путіна відреагували доволі спокійно. В Пентагоні заявили, що не бачать ознак підготовки Росії до ядерного удару. Тим паче, Росія не проводила випробування ядерної зброї вже понад три десятиліття. В МЗС Франції зміни до російської ядерної доктрини назвали лише “риторикою”, додавши, що “вони не залякані”.
До того ж у ніч проти 19 листопада, ще до публікації указу Путіна про зміну російської ядерної доктрини, Україна вперше вдарила ATACMS по артилерійських складах у Брянській області. Хоча як повідомляла The New York Times, Джо Байден дав дозвіл бити начебто лише по цілях на Курщині, куди Росія перекинула північнокорейських солдатів. За інформацією Reuters, з восьми випущених по складах на Брянщині ракет Росія змогла перехопити лише дві. Тому, можливо, зокрема й цим пояснюється істерика Кремля. А в середу, 20 листопада, стало також відомо про перше застосування Україною Storm Shadow по цілях у Росії.
Проте дозвіл на удари західними далекобійними ракетами по території РФ навряд чи кардинально змінить ситуацію на полі бою. Та й публічна зміна ядерної доктрини РФ – це радше підвищення Путіним ставок напередодні інавгурації Дональда Трампа 20 січня 2025 року. Напевно, в Кремлі вважають, що ядерний шантаж спрацює і на Трампа так само, як він обмежував Байдена та його команду від надання Україні більшої кількості допомоги, даючи Росії захоплювати все більше українських територій.
Як у команді Трампа сприйняли надання Байденом дозволу ЗСУ на удари західними далекобійними ракетами по цілях на території РФ? Що західна преса пише про можливі переговори щодо закінчення війни вже 2025 року? Та чи можлива велика угода між Трампом і Путіним? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
“Запрошення” до переговорів: що Байден залишить Трампу
Зранку в середу, 20 листопада, посольство США в Україні повідомило про отримання “конкретної інформації” про можливу масовану російську повітряну атаку цього дня, тому з міркувань безпеки амбасада була зачинена. Незадовго після цього припинили працювати й посольства Іспанії, Італії, Греції та Угорщини. А посольство Казахстану закликало своїх громадян “залишити території, наближені до місць активних бойових дій, або залишити Україну”.
Західними медіа одразу ж прокотилася хвиля паніки. Всі пов’язували попередження американців з дозволом на використання західної далекобійної зброї для ударів по території РФ і зміною Путіним російської ядерної доктрини. У відповідь в РНБО спочатку заявили, що протягом місяців ворог накопичував балістику, “Калібри” та ракети Х-101 і для обстрілу у росіян готова авіація та кораблі. Проте пізніше, коли соцмережами почала ширитися інформація про ризик запуску росіянами балістичної ракети середньої дальності РС-26 “Рубеж” (призначена для доставлення ядерних зарядів), відреагувало ГУР Міноборони, бо ворог від його імені поширив фейки про загрозу “особливо масованого” удару.
“Це повідомлення – фейк, воно містить типові для російських інформаційно-психологічних операцій граматичні помилки. Ворог через неможливість підкорити українців силою вдається до заходів залякування і психологічного тиску на суспільство”, – заявили в українській розвідці.
Дійсно, це дуже схоже на масштабну інформаційно-психологічну спецоперацію Росії.
З одного боку, Путін поспіхом публікує зміни до ядерної доктрини РФ одразу після надання Джо Байденом дозволу використовувати західні далекобійні ракети (The Times повідомила, що дозвіл поширюється і на французько-британські Storm Shadow і SCALP, які містять американські складові) для ударів по російській території. А потім у Кремлі ще й додали, що спеціальна “гаряча лінія” для розрядки криз між Вашингтоном і Москвою, створена ще 1963 року після Карибської кризи, коли світ був на межі ядерної війни, наразі не використовується.
З іншого боку, в середу, 20 листопада, низка західних ЗМІ написали про начебто готовність Путіна заморозити війну, про підготовку переговорів Трампа та Путіна, а також, власне, про закінчення війни вже 2025 року. Це може свідчити, що Кремль таким чином надсилає певні сигнали Заходу, переважно США, запрошуючи Трампа до переговорів у заздалегідь окресленій рамці умов.
Адже якщо The Economist та Bloomberg просто розмірковують про майбутні переговори Трампа і Путіна щодо України та можливість заморожування війни вже наступного року, то Reuters, із посиланням на п’ять джерел у вищому російському керівництві, повідомив про начебто готовність Путіна домовлятися про припинення вогню.
“Кремль може погодитися заморозити конфлікт уздовж лінії фронту. Можливі переговори щодо точного поділу чотирьох східних українських областей – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської (які Путін незаконно записав до конституції РФ – ред.). Росія також може бути відкритою для (обговорення – ред.) виходу з відносно невеликих частин території, які вона контролює в Харківській і Миколаївській областях, на півночі та півдні України”, – йдеться у статті Reuters. Російські джерела агентства також згадали про відмову України від вступу до НАТО, згоду на обмеження чисельності ЗСУ та розширення використання російської мови.
Це нічим не відрізняється від “стамбульських домовленостей”, про які постійно нагадує Путін, як передумову початку будь-яких переговорів про встановлення тимчасового режиму припинення вогню або заморожування війни, адже сценарій закінчення війни ні в Москві, ні в західних столицях не обговорюється як реалістичний. Також Reuters, посилаючись на ці п’ять джерел у російському керівництві, зазначає, що рішення Джо Байдена зняти обмеження на удари західною далекобійною зброєю “може ускладнити та затримати будь-яку швидку домовленість про припинення вогню і змусить Росію продовжити воювати”. До речі, агентство в цій статті наводить коментарі таких відомих кремлівських пропагандистів, як Дмитро Саймс, якому Мін'юст США висунув звинувачення в обході американських санкцій і відмиванні отриманих від цього доходів.
Сильна переговорна позиція: швидко домовитися з Путіним не вдасться
Тож як бачимо, рішення змінити російську ядерну доктрину, як і сигнали Трампу через західну пресу про начебто готовність домовлятися, – це черговий блеф і шантаж Путіна. Адже дозвіл Джо Байдена на удари західною далекобійною зброєю по цілях у глибині території РФ кардинально не змінять ситуацію на полі бою. У США зазначали, що це відповідь на вступ Північної Кореї у війну на боці Росії. До того ж, за повідомленнями ЗМІ, Україна має близько 50 далекобійних ATACMS. Для порівняння, в неділю, 17 листопада, Росія запустила по Україні близько 120 ракет.
Істерика в Кремлі зрозуміла. Одразу після виборів у США The Telegraph повідомляв, що Путін поставив завдання повернути Курщину під контроль РФ до інавгурації Трампа 20 січня 2025 року. Для цього туди перекинули 50 тис. російських і північнокорейських військових. З дозволом на удари західною далекобійною зброєю по цілях на території РФ ворогові навряд чи вдасться виконати наказ свого “фюрера” за два місяці. До того ж наші західні партнери вважають, що контроль України над Курщиною може стати вагомим важелем впливу на майбутніх переговорах з Росією.
Хоча Дональд Трамп-молодший й іронізував у соцмережах з рішення Байдена зняти обмеження на використання Україною західної далекобійної зброї, звинувачуючи його у втягуванні в США в Третю світову (це гасло команда Трампа постійно використовувала проти демократів під час передвиборчої кампанії – ред.), а конгресмен-республіканець Томас Мессі закликав до імпічменту ще чинного президента США, насправді це може дати Трампу додаткові козирі під час майбутніх переговорів з Путіним.
“Трамп-молодший та інші члени перехідної команди, здається, не розуміють, що рішенням по ATACMS Байден зробив своєму наступникові тактичну послугу. Цей крок рятує Трампа від необхідності йти на загострення (підвищувати ставки, підсилюючи Україну – ред.) пізніше, натомість даючи йому переваги, щоб знову торгуватися наступного року”, – зазначає Bloomberg.
Після перемоги Дональда Трампа на виборах 5 листопада ТСН.ua вже неодноразово писав, що навряд чи комусь відомо, якої саме стратегії щодо України та Росії дотримуватиметься обраний 47-й президент США. Враховуючи схильність Трампа домовлятися з диктаторами в надії укласти з ними великі угоди, не можна виключати переговори, а можливо, й навіть його зустрічі з Путіним. Проте велика угода між США та Росією за президентства Трампа навряд чи можлива. У нього не так багато простору для маневру. Більшість американських виборців голосували за нього, очікуючи сильних рішень. Тому піти на поступки Путіну для Трампа – це показати слабкість не лише всередині США, а й на міжнародній арені.
“Якщо вони (США – ред.) скорочуватимуть (допомогу – ред.), я думаю, ми програємо. Звісно, ми однаково залишимося і будемо боротися. У нас є виробництво. Але його недостатньо, щоб переважати. Думаю, що цього недостатньо, щоб вижити. Якщо таким буде американський вибір, то ми вирішуватимемо, що нам робити”, –заявив нещодавно президент Зеленський в інтерв’ю телеканалу Fox News, який є рупором республіканців.
Дійсно, Трамп обіцяв закінчити війну Росії проти України за 24 години ще до своєї інавгурації. Як бачимо, доба вже давно минула. Навіть якщо припустити, що The Washington Post написала правду та що Трамп і Путін уже поговорили телефоном, що потім спростували в Кремлі, отже, виявилося, що домовитися все ж не так просто. Так, Трамп може швидко здати Україну Росії, зупинивши військову допомогу, проте тим самим США послаблять свої позиції в Європі. А трансатлантична підтримка Трампу ще знадобиться хоча б з точки зору протидії Китаю.
Нагадаємо, що Трамп обіцяв запровадити 60% мита на весь китайський імпорт. Це обов’язково вдарить по американській економіці та пришвидшить інфляцію. А багато виборців голосували за Трампа також і через невдоволення цінами в супермаркетах. Тому США треба заручитися підтримкою ЄС, щоб розділити економічний тягар від запровадження мит. До того ж здача України Росії змінить безпековий баланс сил в Європі. Вже зараз Росія і Північна Корея виробляють більше артилерійських боєприпасів, ніж США та Євросоюз, а флот Китаю за кількістю кораблів переважає американський.
Україна ж очікує від майбутньої Адміністрації Трампа більш рішучої підтримки та відмови від політики контрольованого управління ескалацією з боку Росії, коли США постійно озиралися на ядерні погрози Путіна. Її архітекторами в Адміністрації Байдена вважаються директор ЦРУ Вільям Бернс і радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван. Останній навіть днями заявив, що це не США винні у штучному затягуванні постачань ЗСУ необхідних озброєнь, а Україна має проблеми з мобілізацією і людським ресурсом.
На цю скандальну заяву Джейка Саллівана одразу ж критично відреагували багато українських експертів. До того ж вона не витримує жодної критики, бо у України ніколи не вистачить людського ресурсу протистояти Росії, якщо та залучатиме солдатів Північної Кореї (за різними оцінками, невдовзі їхня кількість на боці ЗС РФ може збільшитися до 100 тис.) і, можливо, згодом й інших країн саме через слабкість Заходу. Тож насправді у Трампа не так багато варіантів.