Нові дослідження показали, що Берінгів перешийок, який з'єднував Сибір та Аляску під час льодовикового періоду, був радше болотом Берингової протоки, і перетнути його виявилося не під силу деяким тваринам.
Про це пише Live Science.
Сухопутний міст, який зараз розташований під Берінговою протокою між Аляскою та Сибіром, був над водою приблизно 36000–11000 років тому. Вчені вважали, що в той час він міг бути дуже схожим на трав'янистий, посушливий степовий ландшафт по обидва боки протоки, але ніхто ніколи не досліджував дно океану, де колись був перешийок.
2023 року дослідники під керівництвом геологині з Університету Аляски Сари Фавелл вирушили в експедицію на дослідницькому судні Sikuliaq, щоб витягти зразки осадових порід із дна Берингового моря. Це була перша спроба реконструювати стародавній ландшафт і клімат сухопутного мосту.
Дослідники представили свої результати у вівторок, 10 грудня, на щорічних зборах Американського геофізичного союзу (AGU) у Вашингтоні. Виявилося, що замість слідів трав'янистого степу вони виявили докази існування болотистого ландшафту, перетнутого річками та всіяного невеликими озерами.
“Ми шукали кілька великих озер. Але те, що ми насправді знайшли, було доказом існування багатьох невеликих озер і річок”, – повідомила Фавелл.
У зразках порід з океанського дна були виявлені озерні відкладення, а також пилок, дрібні скам'янілості, давня ДНК та органічні речовини. Пилок і скам'янілості показали, що в цьому ландшафті росли дерева та мохи. Дослідники також виявили яйцеві оболонки водяних бліх (Daphnia) і прісноводних ракоподібних.
Це болотисте середовище могло бути особливо сприятливим для деяких видів, як-от птахи, але були також місця, де вчені знайшли свідчення міграції більших ссавців. В одному місці було виявлено ДНК мамонта. Відомо також, що внаслідок міграції тварин між двома континентами в Азії з'явилися коні, а в Північній Америці – бізони.
“Навіть якщо це були переважно заплави і ставки, пасовища були скрізь, просто їм [травоїдним тваринам – ред.] потрібно було пересуватися вищими і сухими місцями”, – пояснила Фавелл.
Однак навколишнє середовище, ймовірно, виявилося несприятливим для видів, які не переміщалися між континентами, як-от шерстистий носоріг (мешкає в Євразії), американський верблюд (мешкає в Північній і Центральній Америці) і короткомордий ведмідь (мешкає в Північній Америці).
“Водний вологий ландшафт міг стати бар'єром для деяких видів і, навпаки, хорошим шляхом для видів, які можуть переміщатися водою”, – пояснила Дженна Гілл з Геологічної служби США, яка брала участь у дослідженні.
Вчені зазначили, що для більш повного розуміння впливу навколишнього середовища на міграцію тварин під час льодовикового періоду будуть потрібні додаткові дослідження.
Нагадаємо, в Антарктиді дослідники вперше знайшли бурштин, що свідчить про існування тропічних лісів поблизу Південного полюса мільйони років тому. В епоху динозаврів Антарктиду покривав густий, болотистий ліс, де серед квітів, папоротей і хвойних дерев дзижчали комахи.
Читайте також:
- Ядро Землі може “протікати” залізом: нові наукові відкриття
- Планета висихає: вчені фіксують критичне зменшення запасів прісної води
- Найбільший льодовиковий період на Землі перетворив всю планету на “сніжок” — дослідження