Існує кілька цікавих тлумачень, чому на Великдень заведено випікати паски. За однією з версій, традиція має коріння ще в давніх язичницьких обрядах, присвячених весняному рівноденню. Цей період збігався з Великоднем і символізував пробудження природи, оновлення та відродження після зимової сплячки. У цьому контексті випікання паски уособлювало життя, що повертається.
Інше пояснення має суто християнське підґрунтя. Згідно з ним, перші паски могли з’явитися ще під час Таємної вечері Ісуса Христа з апостолами, коли вони святкували юдейський Песах. Згодом цей звичай перейшов у християнську традицію і став невід’ємною частиною святкування Воскресіння Христового.
Священник Православної церкви України Петро Мартинюк із Свято-Покровського собору в коментарі для “Суспільного” наголосив: церква не встановлює чітких правил щодо зовнішнього вигляду паски. Отже, немає жодних обмежень — до освячення можна приносити великодній хліб у будь-якому оформленні чи формі.
Більшість великодніх звичаїв, які ми знаємо, мають радше народне, ніж церковне походження. За його словами, у кожному куточку України існують свої особливості, і духовенство їх шанує та підтримує.
Священник також підкреслив: на освячення можна приносити як домашні, так і куплені в магазині паски. Начинка, форма чи спосіб приготування не є вирішальними — головне, аби віруючі пам’ятали про справжню суть Великодня.