Україна активно впроваджує роботизовані системи на полі бою, перетворюючи війну на випробувальний полігон новітніх технологій. Один із прикладів — «Змій» наземний робот, створений українськими розробниками для розмінування. Він повзає близько до землі, знешкоджуючи міни, і керується дистанційно оператором із захищеного укриття. Його дія беззвучна та точна — ідеальний варіант для мінної війни.
Про це пише The Telegraph.
«Змій» — лише один із десятків моделей, які входять до нового підрозділу ЗСУ — Сил безпілотних систем. У 2025 році Україна планує розгорнути до 15 тисяч таких бойових платформ. Це відповідь на брак живої сили, адже українські війська часто перебувають у меншості в порівнянні з російськими в пропорції один до трьох. У бойових умовах навіть найкращий солдат поступається інженеру з контролером у руках, що керує безпілотником з безпечного укриття.
За словами розробників, завдання роботів — не замінити піхоту, а доповнити її, забезпечити технологічну перевагу та зменшити втрати серед бійців. Україна стала першою державою, яка на державному рівні створила спеціалізований кластер Brave1 — платформу для інновацій у сфері роботизації війни.
Бойові роботи вже використовуються на передовій — не лише повітряні дрони, а й наземні машини з кулеметами, які можуть патрулювати, вести розвідку, транспортувати спорядження та навіть штурмувати окопи. Наприклад, платформа D-21-12R здатна не лише вести вогонь, а й виконувати інженерні завдання на фронті. Її «побратим» — робот «Fury» — брав участь у битві за Курськ у вересні 2024 року, де за допомогою кулемета та дронів-камікадзе зачистив російську траншею.
У грудні Україна провела першу в історії повністю роботизовану операцію поблизу Липців на Харківщині. У ній брали участь дрони-розвідники, бойові дрони та наземні системи. За словами офіцера 13-ї бригади «Хартія», ворог не очікував атаки з землі та з неба одночасно. Це спричинило паніку серед російських військових, а саму операцію визнано успішною та тактично інноваційною.
Однак техніка ще далека від досконалості. Частина роботів велика, дорога, нестійка до перешкод і потребує вдосконалення. Експерти з Brave1 наголошують: більшість машин ще тестуються в бойових умовах і не завжди працюють на 100%. Водночас цим роботам уже вдається виконувати «нудну, брудну та небезпечну» роботу — перевозити поранених, доставляти вантажі, розміновувати території.
Штучний інтелект дедалі активніше інтегрується у військові системи. Новітні дрони, як-от OWE-V від компанії Stark, вже здатні вражати цілі на відстані 100 км, обходячи засоби радіоелектронної боротьби. Керівник компанії, колишній посадовець НАТО Філіп Локвуд, наголосив: сучасні війни неможливо виграти зі старими підходами — майбутнє за автономними системами.
Але виникає етичне питання — наскільки безпечно дозволяти роботам приймати рішення про вбивство. За словами Катерини Бондар, експертки з військового ШІ, технологія автономного виявлення та ураження цілей уже існує, але військові поки не довіряють їй повністю. У майбутньому, вважає вона, люди ухвалюватимуть рішення, а машини їх виконуватимуть. Але важливо чітко прописати правила — аби уникнути жертв серед цивільних або дружнього вогню.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний попереджає: Захід надто довго ігнорував потенціал автономних систем. «Україна вже здобула неоціненний досвід — і союзникам слід його перейняти, якщо вони хочуть вижити», — написав він у колонці для Defense One.
Майбутнє війни вже тут. І хоча роботи ще не замінили людей, кожна вдала розробка наближає день, коли основну частину небезпечної роботи на фронті виконуватимуть машини.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як роботи зміцнюють оборону ЗСУ від російських танків.