Щонайменше 5% ВВП Україна може додатково втратити через вплив ментального здоров'я на продуктивність людей і громад. Про це звітують дослідження, на які спирається профільна Всеукраїнська програма “Ти як?”. Саме ці два слова на початку повномасштабного вторгнення стали символом продовження життя.
Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Ірини Кондрачук.
Як українці сприймають війну і кого звинувачують
Емоції, які, за останнім опитуванням дослідницької компанії Gradus Research, українці помічають у себе найчастіше – це втома (52%), напруженість (42%), роздратування (32%).
Стан, який ми проживали на початку повномасштабного вторгнення, психологи назвали одним словом –несприйняття, тобто заперечення, що хтось так може вдертися до чужої держави, обстрілювати міста, спалити “Мрію” – насправді мільйони мрій. Що комусь за абсолютно нормальне – окуповувати й насаджувати докорінно чуже. Залишати міста без людей. І людей без своїх міст. Запускати ракети по цивільних. Залишати гранати в дитячих іграшках чи пралках. Намагатися позбавити нас світла, зв’язку, води, тепла. А згодом пояснити це не менш абсурдним, “що прийшли нас рятувати”.
Питання національної ідентичності вперше в історії Незалежності українці поставили собі лише з початком повномасштабного вторгнення, пояснює докторка психологічних наук Ірина Губеладзе.
“Ми повірили у свою спроможність, свою силу. І було подолано цей комплекс меншовартості, який дуже багато років у нас насаджувався. Багато хто говорить про те, що яка різниця, що вирішив Трамп, нам своє робити”, – каже докторка психологічних наук, в.о. заступника директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Ірина Губеладзе.
Громадську думку про те, що найбільше турбує суспільство, Інститут соціальної та політичної психології моніторить щороку. Зокрема, протягом останніх трьох років у соціологічних дослідженнях запитують таке: “Хто, на вашу думку, найбільше винен у тому, що сталося повномасштабне вторгнення російських військ до України?”. Серед відповідей: російська влада на чолі з Путіним; українська влада на чолі з Зеленським; українські державні діячі за всі роки незалежності; США, Європейський Союз, НАТО; всі перераховані; ніхто, так фатально склалися обставини; інша думка чи важко відповісти.
“Розмивається образ ворога. Якщо 2023 року таких людей було десь 72%, які вважали Путіна й Росію як єдиних винуватців початку повномасштабного вторгнення до України, то на сьогоднішній день цей відсоток суттєво знизився до 54%. Це наслідки впливу ІПСО – інформаційних психологічних спецоперацій ворога, можливо, десь відсутність критичного мислення і, можливо, навіть втома”, – каже Ірина Губеладзе.
Під час воєн більшість народів переживають те саме, що й українці
Втім, масову роздратованість і безсилля під час затяжних воєн проживають більшість народів, пояснює історик-військовослужбовець Іван Буздудний. Поведінку цивільних українців сьогодні ми намагаємося порівняти із британцями під час Другої світової.
“Ми так само зустрінемо те ж явище ухилянства, той самий продаж “білих квитків”, певні корупційні вияви в питаннях постачання”, – каже історик.
Британці мали проблеми навіть з харчами. Все через окупацію британських колоній і блокування морських шляхів.
“Люди не розуміють, що поточний курс долара, заповнені магазини, що можливість обирати собі роботу, що це не даність у тих реаліях, в яких ми живемо. Це своєрідне історичне диво. Тому що жодне суспільство в умовах такої війни ніколи не жило так, як живемо ми”, – каже історик.
Як українці дбають про своє психологічне здоров'я
Новацій додали й сучасні технології. Ми перші, хто слідкує за перебігом подій на фронті та конфліктами у війську практично в реальному часі. І це ще більше виснажує нас, твердять дослідження.
Всесвітня організація охорони здоров'я оцінила: чверть суспільства (9,6 млн) має проблеми із психічним здоров’ям. Четверо з п’яти українців перебувають у постійному стресі, підтверджує моніторинг Інституту соціальної та політичної психології.
“Проте велика частина населення, незалежно від віку, незалежно від регіону, говорила про те, що так, про психічне здоров'я треба дбати тут і зараз, не чекати на перемогу чи ще щось. Безумовно, зіграла свою роль ця кампанія першої леді, програма “Ти як?”, тому що вона фактично унормувала це звернення”, – каже Ірина Губеладзе.
Мета програми – зробити психологічну допомогу доступною для кожного. Майже 120 тисяч медпрацівників пройшли відповідне навчання. Ветерани отримують допомогу в спеціалізованих центрах, а у школах впроваджують нові підходи до роботи з дітьми. Зокрема, їх вчать піклуватися про себе через комікси. А для дорослих розробили аптечки психологічної самодопомоги.
Саме ж рішення звернутися по підтримку до психологів комунікаційна менеджерка проєкту називає фінальною стадією зміни поведінки соціуму.
“У спадок від Радянського Союзу нам дісталося упередження, руйнівний для нас стереотип про те, що якщо в тебе якісь проблемні стани в ментальному здоров'ї, ти категорично хворий. Зазвичай люди ховалися, приховували, тому що вони зазнавали не те, що не підтримки – цькування, таврування”, – каже комунікаційна менеджерка Всеукраїнської програми ментального здоров'я “Ти як?” Світлана Судак.
За останнім дослідженням програми, частка тих, хто вже звертається до психологів, зросла від 7% 2022 року до 17% – 2025-го.
“Ніхто не вибирав з нас цю війну, але якщо вона так складається, вона робить нас ментально сильнішими, тому що ми навчилися вибирати дуже правильні стратегії виживання”, – каже Світлана Судак.
Зокрема, що стосується і майбутнього України. Січневе дослідження компанії Gradus Research констатує: віру в перемогу досі зберігають понад половину опитаних, а третина сподівається на завершення активних бойових дій вже цього року.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: НАЖИВО ТСН НОВИНИ ПІДСУМКИ 7 БЕРЕЗНЯ – П'ЯТНИЦЯ
Читайте також: