Після краху надій, які весь світ покладав на переговори між Україною і Росією у Стамбулі, подальший розвиток подій залежатиме від того, чи захоче президент США продовжувати підтримувати Україну та чи повірить кремлівський диктатор Володимир Путін, що він не дочекається, щоб Вашингтон залишив Київ без свого захисту.
Про це йдеться у статті британського історика й журналіста Макса Гастінгса для Bloomberg.
Цього тижня президент України Володимир Зеленський висловив готовність зустрітися з Путіним у Стамбулі, але в останній момент російський президент відправив до Туреччини «делегацію кремлівських маріонеток». А потім і Трамп заявив, що не приїде до Стамбула.
Ще до початку переговорів у Стамбулі Трамп заявив, що на «прорив» ніхто не чекає, додавши, що закінчення війни стане можливим лише після його особистої зустрічі з кремлівським диктатором.
«Якщо така зустріч справді відбудеться, то через свою величезну зарозумілість президент США цілком може погодитися на будь-що. Віддати все [що захоче Путін — ред.], щоб мати можливість оголосити про укладання угоди», — пише Гастінгс.
Історик також упевнений, що припинення військової допомоги США Україні — це лише питання часу. І коли постачання зброї припиниться, Україні вистачить запасів місяці на чотири, а Європа не зможе заповнити дефіцит боєприпасів, що утворився.
У такій ситуації не дивно, що Путін не збирається закінчувати війну, бо впевнений, що має «всі карти на руках». Водночас США не лише не підсилюють тиск на Росію, а навіть тихенько пом’якшили економічні санкції проти російського фінансового сектору.
Гастінгс нагадав, що ще 2022 року у статті журналу Foreign Affairs йшлося, що навіть якщо РФ не зможе завоювати Україну, вона може зробити її «страшним місцем для життя і поганою ставкою для інвесторів». І за три роки, які минули віл моменту публікації, ситуація залишається такою самою.
Крім того, Путін розраховує, що Трампу рано чи пізно набридне підтримувати Україну.
«Таким чином, Україна зрештою стане державою, що не відбулася, над якою Путін зможе забезпечити гегемонію. Він уже досяг цього з сусідньою Білоруссю і перебуває на шляху до отримання контролю над Грузією та Молдовою», — упевнений автор статті.
На його думку, Путін одержимий ідеєю «відродити велич» чи то Російської імперії, чи то Радянського Союзу, і в цьому його підтримує страшенна кількість росіян.
Ще одна проблема, на яку вказує Гастінгс, — небажання Заходу вважати Росію ворогом. Він також нагадав висловлювання ексміністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, який казав, що Захід «хоче, щоб Україна перемогла, але не хоче, щоби росіяни програли».
«Сьогодні перша частина [висловлювання Кулеби — ред.] вже не відповідає дійсності: адміністрація США, схоже, байдужа до загрози поразки України», — наголосив історик.
У військових колах як на Заході, так і в Україні вважають, що найкраща стратегія для ЗСУ — стати «дикобразом», надто «колючим» противником для росіян, тривала боротьба з яким виснажує. Водночас практично всі впевнені, що Києву не вдасться повернути окуповані території.
Попри те, що війна йде вже четвертий рік, а захоплення нових територій дається Росії ціною неймовірної кількості жертв, Путін, як і раніше, вперто прагне отримати контроль над усією Україною, повалити її уряд і посадити в Києві своїх маріонеток. Якщо йому це вдасться, Україна перетвориться на напівзруйновану, демілітаризовану та ізольовану від Заходу «територію».
«Єдина можливість змінити позицію Путіна — посилити на нього тиск як військовий, так і економічний. І насамперед його потрібно переконати, що США не кинуть українців», — підкреслив Макс Гастінгс.
Нагадаємо, The Economist дізнався, що на переговорах у Стамбулі делегація Росії погрожувала Україні захопленням нових територій та висувала власні цинічні умови.