Нічне небо над західними штатами США вразило мешканців незвичним видовищем: 17 травня близько першої ночі з’явилася гігантська срібляста смуга, що нагадувала примарне полярне сяйво. Світлове явище тривало близько 10 хвилин і було помітне від Колорадо до Нью-Мексико. Знімки астрономів-аматорів Майка Левінські та Джея Шаффера швидко облетіли соцмережі, породивши хвилю здогадів.
Про це розповідає Live Science.
Початкові версії припускали, що це — рідкісне атмосферне явище типу STEVE, пов’язане з геомагнітною бурею тієї ночі. Однак справжню природу небесного “серпанку” згодом пояснив астрофізик Гарвард-Смітсонівського центру Джонатан Макдауелл.
Виявилося, що незадовго до появи “сяйва” з китайського космодрому Цзюцюань стартувала ракета “Чжуке-2Е”. На висоті 250 км вона скинула залишки палива — рідкого кисню та метану (“металокс”), який миттєво перетворився у хмару кристалів. Ці частинки, як дзеркало, відбили сонячне світло, створивши вражаючу сріблясту стрічку в небі.
Тренд нового палива — метан
Запуск “Чжуке-2Е” підтверджує перехід космічної галузі на нове екологічніше та практичніше паливо. Метан — ключовий гравець у майбутньому міжпланетних подорожей: його можна виробляти з марсіанських ресурсів, він стабільний у зберіганні й чистіший за традиційне пальне.
Китай активно розвиває свою метанову ракетну програму: у 2023 році “Чжухе-2” став першою в історії метановою ракетою, що досягла орбіти — навіть раніше, ніж розробки SpaceX.
Небо як полотно для запусків
Подібні світлові явища — вже не рідкість. Наприклад, ракети Falcon 9 від SpaceX створюють у небі химерні “спіралі”, які бачили в Європі, США та над Тихим океаном. Сяйво від “Чжуке-2Е” — ще одне нагадування, як звичні космічні місії можуть несподівано стати нічним шоу.
Чи є в цьому небезпека?
За словами астрономів, таке світіння не становить загрози. Паливо повністю розсіюється у верхній атмосфері, не досягаючи поверхні. Але цей випадок — ще один доказ: космос дедалі частіше “розмальовує” наше небо, перетворюючи технічні процедури на видовищні події, а “зоряні війни” XXI століття — на битву метанових технологій.