На ЗСУ чекає багато нововведень. Деякі з них уже були запроваджені, інші ще попереду, але поступово насуваються. Йдеться про звільнення головкома Валерія Залужного і призначення на посаду Олександра Сирського, про мобілізацію до армії 500 тисяч новобранців і про сам скандальний мобілізаційний законопроєкт.
Що відомо про зміни в ЗСУ – читайте на ТСН.ua.
Звільнення Залужного
Президент України Володимир Зеленський 8 лютого відправив у відставку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
“Зустрівся з генералом Валерієм Залужним. Подякував за два роки захисту України… Обговорили також, хто може бути в оновленому керівництві Збройних сил України. Час для такого оновлення – саме зараз. Запропонував Валерію Федоровичу й надалі бути в команді“, – повідомив глава держави, а згодом на його сайті з’явився відповідний указ.
Зустріч із Зеленським прокоментував і сам Залужний. Він зазначив, що відбулася “важлива та серйозна розмова” і що було “ухвалено рішення про необхідність зміни підходів і стратегії”. Генерал розповів, що завдання, які стояли перед армією 2022 року, відрізнялися від завдань 2024 року, “тому всі повинні змінитися та адаптуватися до нових реалій також. Щоб перемогти теж разом”.
Рішення про відставку Залужного прокоментував міністр оборони Рустем Умєров. Він заявив, що 2024 рік принесе нові зміни, до яких Україна мусить бути готова. А для цього, за його словами, потрібні нові підходи та стратегії.
“Сьогодні було ухвалено рішення про необхідність зміни керівництва Збройних сил України. Щиро вдячний Валерію Федоровичу за всі досягнення та перемоги”, – написав Умєров у Мережі.
Реакція України та світу на відставку Залужного
В Україні рішення про заміну головнокомандувача ЗСУ викликало чимало суперечок, учасниками яких стали політики, експерти й журналісти. Зокрема, дехто вважає, що все відбулося так, як мало, а інші категорично не погоджуються з такими змінами. Так, політикиня Вікторія Сюмар назвала рішення про звільнення Залужного таким, що не має воєнної логіки і становить політичні ризики. А от відома своїми “наїздами” на Залужного нардепка Мар'яна Безугла щиро потішилася в Мережі звістці про його звільнення: “Недооцінили суб'єктність жінки й силу правди. Буває. Ну що ж. Тепер маємо хоча б шанс”.
Водночас на Заході зміну головкома ЗСУ сприйняли спокійніше. Представник Держдепартаменту США Ведант Патель назвав відставку Залужного суверенним рішенням, яке може ухвалювати глава держави.
А представниця Пентагону Селеста Валландер сказала, що Україна, на відміну від Росії, має демократичний цивільний контроль над військовими: “Сполучені Штати поважають і працюватимуть з тим, кого демократично обраний уряд, лідер, президент Зеленський вибере своїм головнокомандувачем, і ми будемо ефективно працювати з генералом Сирським“.
Значно емоційнішими у своїх коментарях були західні ЗМІ. Так, у Sky News написали, що “звільнення високопоставленого українського генерала – це надзвичайно ризикована авантюра Володимира Зеленського в той час, коли є значні ризики, що Росія покращить ситуацію на фронті”.
У виданні Economist вказали, що рішення Зеленського про звільнення Залужного може стати новим і вирішальним етапом війни. Втім, така кадрова заміна також викликає занепокоєння.
Призначення Сирського головкомом ЗСУ
Того ж дня, 8 лютого, Зеленський призначив головкомом ЗСУ генерал-полковника Олександра Сирського, який до того був командувачем ОСУВ “Хортиця”. За словами президента, Сирський має успішний досвід захисту – провів Київську оборонну операцію, а також успішний досвід наступу – провів Харківську визвольну операцію.
“Я запропонував генералу Залужному бути й надалі разом у команді Української держави. Буду вдячний за його згоду”, – додав Зеленський.
Призначення Сирського прокоментував, зокрема, майор НГУ та командир батальйону “Свобода” Петро Кузик: “Це крок, яким команда президента намагається змінити, перемкнути на екзистенційну частину в боротьбі. Залужний прекрасно себе проявив в обороні. Можливо, настав час менеджера наступу – от і таке планове рішення відбулося”.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Чим заважав Залужний і що може зробити Сирський? | Олександр Мусієнко
Участь Сирського у війні
Від початку бойових дій на Донбасі 2014 року Сирський став начальником штабу АТО.
Зкрема, був одним із головних командирів сил АТО під час боїв за Дебальцеве взимку 2015 року. За це його нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІI ступеня, а згодом присвоїли звання генерал-лейтенанта.
2016 року Сирський очолював Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, який координує оперативні дії різних українських силовиків на Донбасі. 2017 року став командиром АТО, а 2019 року – командувачем Сухопутних військ. Наступного року отримав звання генерал-полковника.
В перші дні повномасштабного російського вторгнення Сирський командував обороною Києва. Він також був одним із командувачів контрнаступу ЗСУ на Харківщині, внаслідок якого майже вся територія області блискавично була звільнена від ворога. Восени 2022 року – навесні 2023-го генерал-полковник керував обороною Соледара й Бахмута. Сирський регулярно буває на фронті, зокрема на тому ж Бахмутському напрямку.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Чому звільнили Залужного і що відомо про нового головнокомандувача ЗСУ Сирського
Перша заява Сирського на посаді головкома ЗСУ
Сирський на новій посаді заявив, що на порядку денному стоять нові завдання: чітке та детальне планування дій усіх органів військового управління, об’єднань, з’єднань і частин з урахуванням потреб фронту в новітній зброї, яка надходить від міжнародних партнерів. Він наголосив, що найшвидший і раціональний розподіл та доставлення всього необхідного для бойових частин була і залишається основним завданням військової логістики.
“Життя і здоров’я військовослужбовців завжди були та є головною цінністю Української армії. Відтак дотримання балансу між виконанням бойових завдань та відновленням частин і підрозділів з інтенсифікацією навчання та підготовки особового складу залишається, як ніколи, актуальним”, – зазначив новоспечений головком ЗСУ.
Він повідомив, що один із майбутніх векторів побудови перемоги – “запровадження нових технічних рішень і масштабування успішного досвіду”. Як приклад він навів застосування безпілотних систем та сучасних засобів РЕБ.
Кандидати на ключові посади до команди Сирського
Коли Зеленський оголосив про призначення Сирського головкомом, тоді й назвав кандидатів на ключові посади в Генштабі ЗСУ.
Хто серед кандидатів
Бригадний генерал Андрій Гнатов:
- ексначальник штабу;
- заступник командувача військ ОК “Південь”;
- керував обороною Миколаєва та Бахмута;
- екскомандир 36-ї ОБрМП.
Бригадний генерал Михайло Драпатий:
- екскомандир 58-ї окремої мотопіхотної бригади;
- командир Оперативного угруповання військ “Херсон”;
- лицар орденів Хмельницького та “Народний Герой України”.
Бригадний генерал Ігор Скибюк:
- заступник командувача Десантно-штурмових військ;
- екскомандир 80-ї окремої десантно-штурмової бригади;
- Герой України.
Полковник Павло Паліса:
- командир 93-ї ОМБр “Холодний Яр”;
- обороняв Бахмут від лютого 2023 року;
- перервав навчання в Командно-штабному коледжі армії США, щоб долучитися до оборони України.
Полковник Вадим Сухаревський:
- командир 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
Мобілізація 500 тисяч осіб
Ще у грудні Зеленський заявив, що від Генштабу ЗСУ надійшов запит про мобілізацію до війська ще 450-500 тисяч осіб для успішного ведення бойових дій. Президент інформував, що мобілізація такої кількості українців коштувала б державі 500 млрд грн.
Однак тоді ще головком Залужний спростував заяву Зеленського про запит на 500 тисяч мобілізованих: “Почнемо з того, що військове командування жодного запиту на такі цифри (450-500 тисяч – ред.) не робило. Військове командування продовжує виконувати функції захисту держави, відповідно, формує свої запити на боєприпаси, на зброю і, відповідно, на людський ресурс. Це робиться на постійній основі”.
Генерал також вказував, що не хоче озвучувати кількість людей, які потрібні у війську, адже це є військовою таємницею.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Залужний в прямому ефірі заговорив про мобілізацію!
Відтоді більше ніхто не підтверджував і не спростовував інформацію про плани мобілізувати до ЗСУ до пів мільйона осіб. Наразі ми можемо робити лише припущення щодо цієї кількості на тлі посилення мобілізаційних процесів та ухвалення відповідного законопроєкту.
Що кажуть про 500 тисяч мобілізованих військові
Напередодні в ефірі проєкту “Теми з Наталією Мосейчук” заступник командира 3-ої ОШБр Максим Жорін заявив, що називати кількість людей, яку потрібно мобілізувати, не можна. Українці мають усвідомити, що живуть у новій реальності, де люди в армії потрібні завжди.
“Взагалі не можна називати цифри, бо це буде неправда. Кожен раз, яку ми цифру назвемо, ми дойдемо до того, що треба буде іншу”, – сказав Жорін.
Він наголосив, що ЗСУ постійно потрібні люди: “Ми що, 500 тисяч людей отримаємо і переможемо у війні? Ні, так не буде”.
За словами захисника, треба, щоб усі чоловіки стали на військовий облік. Це потрібно зробити для розуміння, хто може воювати та які функції виконувати. І вже після цього треба “призивати в армію тих, хто там потрібен, а не тих, кого можна впіймати”.
Чи здатна Україна призвати, навчити й забезпечити 500 тисяч осіб
Водночас військові та експерти озвучували свої оцінки того, чи зможе Україна призвати до війська 500 тисяч осіб, чи зможе їх навчити і все це забезпечити фінансово. Так, наприкінці січня командувач підготовки командування Сухопутних військ ЗСУ генерал-майор Віктор Ніколюк запевнив, що в навчальних центрах України готові підготувати і 100, і 200, і 500 тисяч новобранців.
“Як буде визначено законом про мобілізацію, ми готові”, – заявив генерал.
“Станом на сьогодні ми спроможні будь-яку кількість особового складу навчити. Якщо аналізувати, скільки [військовослужбовців] було підготовлено за кордоном і на території нашої держави, то це, скажімо так, 20% за кордоном, решта підготовлені тут”, – розповів Ніколюк.
Щодо грошей, то на початку лютого очільниця комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що мобілізація від 400 до 500 тисяч військовозобов'язаних, додаткові потреби в закупівлі та модернізації техніки можуть стати Україні у близько 700 млрд грн. Депутатка уточнила, що мобілізація 2024 року потягне 322 млрд грн додаткових видатків на одяг, навчання, харчування, грошове забезпечення. Окрім того, Міноборони озвучувало додаткову потребу на закупівлю та модернізацію військової техніки, що стане у близько 400 млрд грн.
“Тут потрібно розуміти, що 700 млрд грн – це колосальна сума, це близько 22,5% усіх наших видатків 2024 року та 41% наших видатків на оборону”, – зауважила Підласа.
За її словами, збільшити власні надходження на 40% за кілька місяців є важким завданням для держави.
За словами доктора економічних наук Андрія Длігача, про 500 тисяч мобілізованих взагалі не може йтися, оскільки немає такого ресурсу.
“За нашими підрахунками, мобілізація більше 15% чоловіків, які можуть підлягати призову, може призвести до економічної катастрофи у країні. Бо почнеться масове закриття підприємств. Ми прорахували, що максимальна стеля, на яку ми можемо вийти зараз – це 230 тисяч чоловіків”, – пояснив Длігач.
Закон про мобілізацію
Перейдімо до законопроєкту про мобілізацію і того, що чекає на українців у разі його остаточного ухвалення. Нагадаємо, 7 лютого Верховна Рада підтримала в першому читанні оновлений законопроєкт про мобілізацію. Це рішення і сам документ здійняли галас у суспільстві. Невдоволені всі – пересічні українці, бізнес, нардепи, і навіть омбудсмен виписав зауважень на майже 10 сторінок, щоправда, після зустрічі з Умєровим несподівано рекомендував проголосувати за проєкт.
Тепер у депутатів два тижні на внесення правок, тобто до 21 лютого, і далі має відбутися голосування за законопроєкт у другому читанні. Після цього його ще має підписати президент. Тобто, найімовірніше, закон може бути ухвалений у цілому наприкінці лютого, а підпис президента – на початку березня. А у квітні закон набуде чинності.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Коли в Україні запрацює посилена мобілізація?
Основні норми законопроєкту про мобілізацію
- повістки зможуть надходити до електронного кабінету призовника; громадяни зобов'язані зареєструвати електронний кабінет призовника;
- призовний вік буде зменшено від 27 до 25 років;
- якщо громадянин добровільно протягом 10 днів від дня вручення повістки не виконав обов'язки або не з'явився до ТЦК, йому буде забороненой виїзд за кордон, його обмежать у праві керування транспортним засобом, накладуть арешт на кошти та інші цінності в банках та інших депозитарних установах;
- будь-які консульські дії в закордонних дипломатичних установах для чоловіків віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовообязаними або резервістами, надаватимуть лише за умови наявності у них військово-облікових документів;
- всі громадяни віком від 18 до 60 років повинні носити з собою військово-обліковий документ і пред'являти його на вимогу представника ТЦК, поліцейського чи ДПСУ;
- до мобілізаційних процесів будуть залучені поліція, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні та військові адміністрації, підприємства, установи й організації;
- відстрочку від мобілізації втрачають ті, хто здобуває другу вищу освіту; також її позбавляють аспірантів, які навчаються за контрактом;
- мобілізації підлягають раніше засуджені за нетяжкі злочини;
- під час виїзду за кордон військовозобов'язаним необхідно додатково пред'являти військовий квиток з позначкою про зняття з обліку;
- керівників лікарень зобов'яжуть повідомляти до ТЦК про перебування на стаціонарі осіб віком 18-25 років;
- демобілізація військовослужбовців запланована через 36 місяців служби, але військовослужбовець через 36 місяців отримує лише право написати рапорт про звільнення; рішення про демобілізацію того чи іншого військовослужбовця ухвалюватиме Ставка верховного головнокомандувача;
- скасовується строкова служба, натомість запроваджуються базова військова підготовка.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: законопроєкт про мобілізацію: Рада проголосувала за скандальні пункти! Де був Залужний?
Критика законопроєкту про мобілізацію
Після голосування у першому читанні за мобілізаційний законопроєкт Антикорупційний комітет парламенту почав наполягати на зміні до другого читання трьох ризикованих пунктів:
- Демобілізація: мають бути чіткі строки та умови, адже зараз у законопроєкті не зазначено, коли має бути підписаний рапорт військового про демобілізацію, який він напише через 36 місяців служби. Це може породити вибірковий підхід.
- Відстрочка від призову по догляду за особою із інвалідністю: має бути чітке формулювання – “одна особа з інвалідністю І чи ІІ групи – відстрочка для одного доглядача”. Це треба контролювати засобами реєстру військовозобов'язаних, а не “кошмаренням” осіб з інвалідністю вимаганням додаткових довідок.
- Відповідальність за нереєстрацію електронного кабінету, неявку до ТЦК за повісткою тощо: має бути справедливий механізм виявлення порушників, щоб відійти від вибіркового застосування санкцій до одних осіб і “не помічання” інших.
Як заявила народна депутатка, членкиня Комітету з питань нацбезпеки Ірина Фріз, цей законопроєкт порушує Конституцію, права громадян і містить корупційні ризики. Вона повідомила, що народні депутати готують поправки до другого читання з вимогою привести текст у відповідність до Конституції та чинного законодавства.
Водночас Європейська Бізнес Асоціація попередила про “непоправні наслідки” для економіки та закликали владу доопрацювати законопроєкт про мобілізацію перед другим читанням. В ЄБА запропонували:
- закріпити в законодавстві термін бронювання працівників у 12 місяців, щоб синхронізувати його з рішенням щодо критичності такого підприємства для національної економіки;
- дозволити військовозобов’язаним оновлювати свої облікові дані після рішення про бронювання без втрати броні;
- переосмислити заходи впливу, бо наразі видається, що вони матимуть більше корупційний і каральний, а не мотиваційний складники.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Бізнес і мобілізація! Як підприємці реагують на норми нового законопроєкту?
Що ще можуть змінити в законопроєкті про мобілізацію
Зауважимо, як пообіцяли народні депутати, законопроєкт про мобілізацію зазнає змін перед голосуванням у другому читанні. За словами голови фракції “Слуга народу” Давида Арахамії, “питання до нього є у всіх”, тому зараз працюють над такими положеннями, як:
-
щодо людей з інвалідністю і тих, хто за ними доглядає – залишать усе в редакції чинного законодавства;
- питання щодо аспірантів ще не вирішено, шукають компроміс;
- блокування особистих рахунків громадян є неприйнятним.
“Маємо збалансувати інтереси військового командування, бізнесу і громадян. Завдання не з легких, роботи буде багато”, – сказав депутат.
Читайте також: