Заборона маркетингу не знизила ціни на ліки, - АПАУ

Учасники Аптечної професійної асоціації (АПАУ), куди входять аптечні ритейлери, заявили про антиконкурентний характер оновленого проєкту порядку надання маркетингових послуг. Його оприлюднено Міністерством охорони здоров’я 9 червня. Про це пише РБК-Україна з посиланням на позицію АПАУ, оприлюднену на сайті. Аптечні мережі та незалежні аптеки виступили проти нової редакції документа, який регулює маркетингові угоди між виробниками ліків та аптечними закладами. За словами представників галузі, МОЗ відмовилося від раніше узгодженого компромісного варіанта. У заяві АПАУ наголошують на важливій ролі галузі особливо в умовах повномасштабної війни. "Аптечний сектор, як соціально відповідальний бізнес, завжди виступає надійним партнером як для населення, так і держави, та оперативно реагує на виклики сьогодення, серед іншого, у впровадженні державних пацієнтських програм, Президентських та Урядових ініціатив, спільних проєктів з вітчизняними та іноземними виробниками, які направлені на забезпечення доступності ліків для споживачів", - йдеться в заяві. Крім того, аптечні заклади безперебійно забезпечують населення життєво необхідними лікарськими засобами, надаючи робочі місця, підтримуючи широкий асортимент препаратів, що зберігає стабільність системи охорони здоров'я загалом. Представники Асоціації зазначають, що попередні результати регулювання цін на ліки не дали очікували результату. "Практика крайніх трьох місяців реформування ціноутворення ліків для населення в частині тотального обмеження  торгівельних (роздрібних) надбавок на всі рецептурні та безрецептурні ліки разом з повною забороною маркетингових угод з 01.03.2025, не дала очікуваного результату щодо зниження вартості медикаментів (крім ТОП 100+)", - наголосили в заяві АПАУ. Замість цього нові обмеження поставили під загрозу фінансову стійкість аптек та їх здатність забезпечувати населення необхідними медикаментами, стверджують в  Асоціації. Члени Асоціації вбачають у положеннях нового документа низку суттєвих недоліків, які можуть негативно вплинути на фармацевтичний ринок України, та мають ознаки антиконкурентного характеру та дискримінаційного підходу. На їхню думку, запропонований порядок створює:

• ризики монополізації та обмеження конкуренції, нерівні умови для учасників фармринку;
• непропорційні та економічно необґрунтовані граничні обмеження доходів від маркетингових послуг для аптек;
• надмірне адміністративне навантаження.

Крім того, запропонований документ має надмірний бюрократичний характер, що робить його неможливим для ефективного виконання та контролю. "Така непрозора заміна узгодженої редакції Порядку без громадського обговорення та участі всіх зацікавлених сторін є нехтуванням принципами регуляторної політики та партнерства", - підкреслили представники галузі. За їхніми словами, подібні механізми регулювання відсутні в країнах ЄС, а обмеження маркетингу не спричинило зменшення цін для споживачів. Що цьому передувало Упродовж останніх місяців учасники фармринку спільно з МОЗ працювали над проєктом порядку маркетингових послуг. У результаті переговорів сторони "дійшли компромісної згоди в редакції регулювання маркетингових витрат у розмірі до 12% від загального обсягу роздрібної діяльності". Цей варіант підтримали профільні міністерства, Антимонопольний комітет України, Державна регуляторна служба та Державна податкова служба. "Однак замість очікуваного ринком прийняття погодженого проєкту, Міністерство охорони здоров’я України представило оновлену редакцію Порядку, яка повністю суперечить узгодженим позиціям", - зазначають в АПАУ. Асоціація закликає МОЗ повернутися до раніше узгодженої версії документа з обмеженням маркетингових витрат на рівні 12% від обсягу роздрібної діяльності. Як повідомлялося раніше, незважаючи на понад два місяці дії заборони на маркетингові договори між аптеками та фармкомпаніями, ціни на лікарські засоби не знизилися. Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.