Чипа вже недостатньо: які правила ввели для власників собак у Києві та за що загрожує штраф
- Яка мета обов’язкової реєстрації?
- Де та як можна зареєструвати собаку?
- Чим відрізняються чим та QR-жетон?
- Чи дійсно загрожують штрафи, якщо тварина не зареєстрована?
Фото: реєстрація тварин потрібна для ефективної системи обліку у місті (GettyImages)
Як уточнило РБК-Україна у КП "Київській міській лікарні ветеринарної медицини", формування реєстру триває з 2019 року. До нього включено дані про облікові записи тварин, що належать як фізичним, так і юридичним особам, а також ті, які були ідентифіковані, як безпритульні.
Станом на 5 червня 2025 року у реєстрі знаходяться близько 8 тисяч електронних карток - це тварини з підтвердженим правом власності. Також орієнтовно 1 500 облікових записів наразі перебувають в процесі опрацювання та підготовки до внесення у реєстр.
"Зазначені показники є динамічними та постійно змінюються, зокрема у випадках зняття тварин з обліку, зміни статусу безпритульної тварини у звʼязку з її прилаштуванням до нового власника, а також у процесі поточної ідентифікаційної роботи", - відповіли у ветлікарні.
У майбутньому можливе поширення цієї ініціативи й на інших домашніх тварин (наприклад, котів), але наразі нововведення стосується лише собак.
Як зареєструвати тварину
З 12 травня послуга з реєстрації собак стала доступною у всіх ЦНАПах столиці - оформлення коштує 210 грн. Власнику необхідно подати заповнену форму № 1, що надається безпосередньо у ЦНАПі, та квитанцію про оплату.
Що потрібно взяти у ЦНАП:
- свій паспорт і код;
- ветпаспорт тварини (якщо він у неї є);
- підтвердження, що є чип.
Фото: після реєстрації тварина отримує унікальний номер (GettyImages)
Після реєстрації тварина отримає унікальний номер, а власник - реєстраційне посвідчення, яке підтверджуватиме право власності на домашнього улюбленця. Якщо ж тварина вже зареєстрована та має реєстраційне посвідчення відповідного зразка - повторно йти до ЦНАПу не потрібно.
Але у випадку смерті тварини - її необхідно зняти з реєстрації.
Як уточнили у коментарі РБК-Україна на гарячій лінії ЦНАПу Києва, з 12 травня збільшилась кількість звернень киян щодо того, як зареєструвати собаку.
"За даними інформаційної системи "Міський WEB-портал адміністративних послуг в місті Києві", за період з 12.05.2025 року по 04.06.2025 року зареєстровано 1 431 тварину", - відповіли у ЦНАПі на запит РБК-Україна.
Яка різниця між чипом, реєстрацією та QR-жетоном
Чип - це невеликий електронний пристрій, який імплантується під шкіру тварини (зазвичай у ділянці холки). Його неможливо загубити, на відміну від жетона чи нашийника. Якщо собака втече або загубиться, спеціальний сканер у ветклініці чи притулку миттєво зчитає номер чипа, що дозволить швидко знайти власника через базу даних.
Однак наявність ветеринарного паспорта або чипа не означає, що тварина вже зареєстрована в реєстрі домашніх тварин Києва.
Для офіційної реєстрації власнику необхідно звернутися до районного ЦНАПу або одного з підрозділів КП "Київська міська лікарня ветеринарної медицини". А там потрібно подати відповідні документи та завершити процедуру реєстрації.
Фото: чип допоможе швидше знайти тварну, якщо вона втікла (GettyImages) У майбутньому в Україні планують розгорнути Єдиний державний реєстр домашніх тварин. У деяких країнах це вже норма - без чипа не можна вивезти тварину за кордон, оформити документи або користуватись послугами державних ветслужб. QR-жетон - це металева або пластикова бирка, яку чіпляють на нашийник. QR-код на жетоні містить унікальний ідентифікатор тварини, який веде до її профілю в реєстрі. Людина, яка знайшла собаку, може відсканувати код телефоном і побачити контактні дані власника (ті, які він дозволив показувати публічно). Це найпростіший спосіб повернути улюбленця додому без залучення поліції чи притулку. Якщо тварина не має мікрочипа, QR-жетон є її основним засобом ідентифікації. Його не потрібно сканувати спеціальним ветеринарним пристроєм - достатньо смартфона. Наявність QR-жетона - це доказ того, що тварина офіційно зареєстрована, а її власник дотримується правил утримання. У разі конфліктних ситуацій (наприклад, напад собаки) жетон може допомогти швидко з’ясувати, кому належить тварина. Що буде, якщо не зареєструвати собаку у Києві У ЦНАПі також розповіли, що наразі, встановлених термінів щодо реєстрації тварин немає. Але якщо собака живе в столиці понад 30 днів, її обов’язково потрібно зареєструвати. Як зазначено у статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, утримання незареєстрованих собак є порушенням, за яке передбачено відповідальність. Власнику можуть винести попередження або накласти штраф - від 170 до 340 гривень. Якщо ж порушення вчинене посадовою особою, то сума штрафу зростає - від 340 до 850 гривень. У випадку, якщо собака завдав людині тілесних ушкоджень, власнику загрожує штраф у розмірі від 1 700 до 3 400 гривень, а в окремих випадках - навіть конфіскація тварини. "Відповідно до розподілу (розмежування) повноважень у сфері утримання та поводження з тваринами, вжиття відповідних заходів у разі порушення законодавства у цій сфері здійснюються органами Національної поліції України", - відповіли РБК-Україна у КП "Київській міській лікарні ветеринарної медицини". Зазначається, що у межах співпраці лікарні з підрозділами Нацполіції у Києві проводяться рейди-перевірки на територіях загального користування - в парках, скверах, рекреаційних зонах, на дитячих і спортивних майданчиках. Однак у поліції не змогли надати коментар виданню щодо того, чи штрафують власників незареєстрованих у столиці собак. Обов’язкова реєстрація собак викликала низку чуток. Зокрема, і про те, чи впливатиме наявність собаки у квартирі на комунальні нарахування. Адже під час реєстрації власник вказує свою адресу. Наразі офіційно наявність тварини в помешканні не впливає на нарахування комунальних платежів. Єдиний державний реєстр домашніх тварин У 2024 році в Україні розпочався перший етап впровадження Єдиного державного реєстру домашніх тварин. Його мета - посилити контроль за станом здоров’я тварин, зменшити ризики поширення інфекцій та поступово наблизити національне законодавство до норм, що діють у країнах Європейського Союзу. Це цифрова система, розроблена на основі платформи "Дія.Engine", яка збирає та зберігає інформацію про домашніх улюбленців - зокрема собак, котів та інших тварин. У базі фіксуються такі дані: ім’я тварини, її опис, історія вакцинацій, а також відомості про власника. Реєстр покликаний спростити процес пошуку загублених тварин, відновлення документів, організацію поїздок із тваринами, а також допомогти контролювати епізоотичну ситуацію та запобігати поширенню небезпечних захворювань.
Фото: в Україні почали створювати Єдиний державний реєстр домашніх тварин"(GettyImages)
Водночас у Міністерстві цифрової трансформації пояснюють, що у майбутньому дані про домашніх тварин будуть доступні безпосередньо у "Дії" - там з’явиться "електронний паспорт тварини". Це, зокрема, дозволить власникам зручно підтверджувати інформацію про свого улюбленця у разі потреби.
У відомстві також зазначають, що вже на першому етапі запуску до Єдиного державного реєстру тварин були підключені ветеринарні клініки - як державні, так і приватні. Саме вони наразі й вносять інформацію про тварин.
Надалі планується підключення окремих ліцензованих ветеринарних лікарів, які також зможуть самостійно вносити дані до реєстру.
При цьому власники тварин не зможуть редагувати дані самостійно - для цього їм доведеться звернутися до ветеринара. У Мінцифри наголошують, що система ще перебуває на етапі розробки, і її функціональність буде поступово вдосконалюватись.
Раніше РБК-Україна розповідало, як оформити офіційний ветпаспорт для тварини та що для цього потрібно.
При підготовці матеріалу використовувалась інформація: коментар з гарячої лінії ЦНАПів Києва, дані з Facebook КП "Київської міської лікарні ветеринарної медицини", відповіді на запити РБК-Україна прес-служби ЦНАПу та КП "Київської міської лікарні ветеринарної медицини".
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.