Не просто картинки: що приховують ілюстрації у дитячих книжках
Світ дитячої книги давно перестав бути лише про слова. Сьогодні саме візуальна частина - ілюстрації, композиція, мова кольору й тіла персонажів - відіграє ключову роль у формуванні читацьких звичок і розвитку емоційного інтелекту з раннього віку.
Про це в коментарі РБК-Україна розповіла менеджерка напряму дитячої літератури у видавництві ARTBOOKS Ярослава Юдіна.
Чому малюнки - не просто прикраса
За даними досліджень, ринок ілюстрованих дитячих книжок досягнув 3,5 мільярда доларів і може зрости до 5,8 мільярда доларів до 2033 року.
Причина - у глобальному тренді на візуальне мислення, яке формує уважність, емпатію та аналітичні навички. Саме тому у видавництві особливу увагу приділяють не лише текстам, а й ілюстраціям.
"Навіть ті, хто ще не вміють читати, можуть взаємодіяти з вімельбухами - книжками без тексту з безліччю деталей. Це тренує спостережливість, розвиває уяву та естетичний смак", - пояснює Юдіна.
Вімельбух - яскраве, максимально деталізоване зображення для розвитку дітей (фото: artbooks.ua)
Маленький читач - великий експерт
Сучасні діти легко орієнтуються в коміксах, помічають дрібні візуальні деталі, реагують на гумор та емоції персонажів. Їм важливо бачити знайомі предмети, алюзії на мультфільми чи інші книжки, а також "зчитувати" настрій ще до початку читання.
Як, наприклад, у книжках Франсуази Буше - їх можна розглядати й хіхікати над ними всією сім'єю. А ще дітям подобається знаходити у книжках знайомі елементи, згадки інших літературних, художніх чи кінематографічних творів, як-от у серії "Алекс і монстри" Жауме Копонса з ілюстраціями Ліліани Фортуні.
"Алекс і монстри" (фото: yakaboo.ua)
Дитячі книжки повинні враховувати вікові особливості читачів. Для найменших - важливі чіткі та контрастні форми, прості та зрозумілі герої без надмірної художньої стилізації, як-от у серії "Шусть і Шуня" Акселя Шеффлера.
"Шусть і Шуня" (фото: yakaboo.ua)
Не менш важливою є емоційна частина. Малюку повинно бути просто ідентифікувати емоцію та віддзеркалити її. Як приклад - книжки "Калюжка" та "Велетенська кулька" Шеффлера, в яких можна відчути різницю в настрої персонажів ще з обкладинки.
Ілюстрації, що "говорять" більше за текст
Обкладинка дитячої книжки - перший гачок. Велике значення мають емоції персонажів, колірна гама, композиція. Наприклад, теплі відтінки задають затишний настрій, а крупний план підсилює емоційний ефект. Навіть поза, погляд чи деталь тла можуть викликати емпатію й інтерес до історії.
"У дитячих виданнях дуже важливими гачками на обкладинці є емоційність: великі здивовані очі, широка усмішка чи хитрий погляд, а також динамічність або незвичайна композиція та приємні оку кольори", - наголошує експертка.
До речі, діти напрочуд уважні до дрібниць. Вони помітять і жука на квітці, і котика в куточку картинки, і повторюваний елемент на кожному форзаці.
"Часом саме такі дрібниці прив'язують до книжки й сприяють позитивним емоціям від взаємодії з нею", - наголошує фахівчиня.
Не менш важлива - взаємодія між автором і ілюстратором, адже саме вона допомагає оживити персонажів і створити гармонійний світ книжки.
Чому дитячі книжки - не лише для дітей
"Хороша дитяча книжка - для всіх. Вона здатна повернути до себе, до щирих емоцій, нагадати про базові цінності", - впевнена Ярослава Юдіна.
Фахівчиня радить батькам не лише читати текст, а й "читати" малюнки: обговорювати емоції героїв, зміну кольорів, настрій, композицію. Ставити відкриті запитання: "Що ти бачиш?", "Чому герой має такий вигляд?" - це не лише розвиває спостережливість, а й допомагає дитині краще розуміти себе та світ.
"Показуйте дітям, що зображення - це мова. І вона заслуговує не меншої уваги, ніж текст", - підсумовує експертка.
Вас також може зацікавити:
Вімельбух - яскраве, максимально деталізоване зображення для розвитку дітей (фото: artbooks.ua)
Маленький читач - великий експерт
Сучасні діти легко орієнтуються в коміксах, помічають дрібні візуальні деталі, реагують на гумор та емоції персонажів. Їм важливо бачити знайомі предмети, алюзії на мультфільми чи інші книжки, а також "зчитувати" настрій ще до початку читання.
Як, наприклад, у книжках Франсуази Буше - їх можна розглядати й хіхікати над ними всією сім'єю. А ще дітям подобається знаходити у книжках знайомі елементи, згадки інших літературних, художніх чи кінематографічних творів, як-от у серії "Алекс і монстри" Жауме Копонса з ілюстраціями Ліліани Фортуні.
"Алекс і монстри" (фото: yakaboo.ua)
Дитячі книжки повинні враховувати вікові особливості читачів. Для найменших - важливі чіткі та контрастні форми, прості та зрозумілі герої без надмірної художньої стилізації, як-от у серії "Шусть і Шуня" Акселя Шеффлера.
"Шусть і Шуня" (фото: yakaboo.ua)
Не менш важливою є емоційна частина. Малюку повинно бути просто ідентифікувати емоцію та віддзеркалити її. Як приклад - книжки "Калюжка" та "Велетенська кулька" Шеффлера, в яких можна відчути різницю в настрої персонажів ще з обкладинки.
Ілюстрації, що "говорять" більше за текст
Обкладинка дитячої книжки - перший гачок. Велике значення мають емоції персонажів, колірна гама, композиція. Наприклад, теплі відтінки задають затишний настрій, а крупний план підсилює емоційний ефект. Навіть поза, погляд чи деталь тла можуть викликати емпатію й інтерес до історії.
"У дитячих виданнях дуже важливими гачками на обкладинці є емоційність: великі здивовані очі, широка усмішка чи хитрий погляд, а також динамічність або незвичайна композиція та приємні оку кольори", - наголошує експертка.
До речі, діти напрочуд уважні до дрібниць. Вони помітять і жука на квітці, і котика в куточку картинки, і повторюваний елемент на кожному форзаці.
"Часом саме такі дрібниці прив'язують до книжки й сприяють позитивним емоціям від взаємодії з нею", - наголошує фахівчиня.
Не менш важлива - взаємодія між автором і ілюстратором, адже саме вона допомагає оживити персонажів і створити гармонійний світ книжки.
Чому дитячі книжки - не лише для дітей
"Хороша дитяча книжка - для всіх. Вона здатна повернути до себе, до щирих емоцій, нагадати про базові цінності", - впевнена Ярослава Юдіна.
Фахівчиня радить батькам не лише читати текст, а й "читати" малюнки: обговорювати емоції героїв, зміну кольорів, настрій, композицію. Ставити відкриті запитання: "Що ти бачиш?", "Чому герой має такий вигляд?" - це не лише розвиває спостережливість, а й допомагає дитині краще розуміти себе та світ.
"Показуйте дітям, що зображення - це мова. І вона заслуговує не меншої уваги, ніж текст", - підсумовує експертка.
Вас також може зацікавити:
- У кого з українських письменників були одностатеві стосунки
- Яка ви книга за знаком Зодіаку
- 5 літніх романів, ідеальних для втечі в інші світи