Фінал для НАБУ і САП? Як Рада передала борців із корупцією під контроль генпрокурора
Коли в Україні створили окрему антикорупційну структуру, здавалося, питання зрушило з мертвої точки. НАБУ, САП і ВАКС обіцяли боротися з корупцією на всіх рівнях і всіма законними методами. Цю ініціативу підтримали іноземні партнери України, для яких незалежність антикорупційної сфери була однією з ключових вимог для фінансової підтримки та вступу до Євросоюзу.
Але за роки з моменту створення у сфері боротьби з корупцією накопичилося так багато скандалів, що влада в різні періоди прагнула то реформувати, то частково контролювати цю гілку.
21 липня в НАБУ і САП відбулося більш ніж 70 обшуків, було затримано детективів, яких попередньо звинувачують, зокрема, у роботі на РФ. 22 липня Рада ухвалила правки, згідно з якими ОГП фактично може контролювати роботу НАБУ і САП. Наприклад, тепер Генпрокурор має право витребувати будь-яку справу Бюро, а також, що важливіше - віддати провадження іншому правоохоронному органу. Ця ситуація очікувано викликала побоювання про те, що тепер справи проти корупціонерів гіпотетично можуть вирішуватися "вручну". НАБУ і САП - історія створення
Антикорупційну інфраструктуру в Україні вирішили створити 2014 року, після Революції гідності, коли українці обрали курс на євроінтеграцію. У Євросоюзі одразу дали зрозуміти - корупція в Україні не дозволить їй стати одним із членів ЄС, і цю проблему треба вирішити.
Органи, які боротимуться з корупцією, створювали під чуйним керівництвом і з фінансовою допомогою зарубіжних партнерів. За підсумком в Україні запрацювали Національне антикорупційне бюро, яке займається розслідуванням корупції, Спеціалізована антикорупційна прокуратура - вона веде ці справи в суді, власне, сам Вищий антикорупційний суд, і окремо Національне агентство із запобігання корупції.
Не можна сказати, що всі ці органи працювали без проблем. Співробітники відомств і самі періодично потрапляли під кримінальні статті, органи погрожували реформувати, призначення керівників і суддів не обходилося без скандалів. Однак сама по собі система працювала, нехай і з десятками претензій як усередині країни, так і в лавах українських партнерів.
За роки своєї роботи НАБУ і САП періодично затримували українських "топів", серед яких колишній голова Верховного суду Всеволод Князєв, заступник міністра з розвитку громад і територій Василь Лозинський, віце-прем'єр-міністр Олексій Чернишов.
Причому, як розповідали співрозмовники видання, часто в Офісі президента не знали про підготовку справ проти топчиновників. Наприклад, коли співробітники НАБУ затримали Князєва, для ОП ця інформація стала шоком, і на той момент було не зовсім зрозуміло, як пояснювати іноземним партнерам, що одним із корупціонерів виявився глава вищого судового органу в Україні.
"Не знав ніхто (про затримання). Звичайно, був шок, і я про це говорив публічно - моя реакція була амбівалентна. З одного боку, мені було дуже неприємно, що вищий посадовець, який ще кілька тижнів тому відвідував США, фотографувався з головою Верховного суду США, з прокурором США, з конгресменами, розповідав про те, як погано живеться судовій владі в Україні і одразу ж повертається додому та складає в себе мічені долари в службовому кабінеті", - говорив екс-заступник глави Офісу президента Андрій Смирнов в інтерв'ю РБК-Україна.
Офіс президента ні за Порошенка, ні за Зеленського не мав повного контролю над Бюро і його директором, що саме по собі слугувало фактором роздратування, особливо коли йшлося про справи проти видних представників влади. Причому, за законом навіть директор НАБУ не може впливати на перебіг справ усередині Бюро. Провадження зафіксовані на керівниках груп детективів, і голова не має права затребувати інформацію про ті чи інші справи. І за твердженням народного депутата Ярослава Юрчишина, нинішнього керівника НАБУ Семена Кривоноса це часто рятувало від прямого впливу.
Семен Кривонос (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
"Він міг сказати - у мене процесуальних можливостей втрутитися немає, це ведуть детективи. І формально це так, якщо група детективів ведуть справу, можливість начальника втручатися мінімальна. Ну, по беззаконню можна все взяти, але Кривонос на це не йшов. Найімовірніше, він не хотів втручатися у справи, щоб потім мати можливість сказати - це все детективи. Але тут інституція дійсно працювала належним чином", - додав Юрчишин.
Спроба втрутитися в роботу НАБУ, а точніше забрати гучні справи в детективів Бюро, трапилася у вересні 2023 року. Президент Зеленський тоді запропонував змінити підслідність самого злочину корупції, прирівнявши її до державної зради. А держзрада - це злочин, який в Україні розслідується Службою безпеки. Відповідно, частину справ, що перебувають у підслідності Бюро, можна було б передати до СБУ. Після реакції західних партнерів і скандалу всередині країни від цієї ідеї вирішили відмовитися. Контроль над корупцією
Досі не зовсім зрозуміло, що стало відправною точкою і призвело до рішення забрати у НАБУ і САП відносну незалежність. Співрозмовники видання називають різні кейси, зокрема справу Чернишова і провадження проти віцепрем'єр-міністерки Ольги Стефанишиної. Але на самі зміни зважилися в той момент, коли нарешті призначили нового Генерального прокурора Руслана Кравченка.
"На вимогу прокуратури всі справи щодо Бюро були начебто заново проаналізовані. Звідси, наприклад, справа ДБР щодо ДТП, яка несподівано спливла, і яка сталася ще 2021 року", - зазначає Юрчишин.
На аналіз пішло кілька тижнів, а потім - 21 липня у детективів Бюро відбулася низка обшуків. Спочатку СБУ відкрила справу проти керівника міжрегіональних управлінь НАБУ Руслана Магамедрасулова, після нього одразу ж оголосили про підозру нардепу Федору Христенку, якого звинуватили у значному впливі на Бюро. Потім у СБУ оголосили, що почали комплексну перевірку в САП. Ще за годину затримали співробітника закритого підрозділу Бюро "Д-2" Віктора Гусарова, якого звинуватили в роботі на ФСБ. І все це сталося за один день.
У Бюро, водночас, заявили, що СБУ, ДБР і ОГП провели сукупно близько 70 обшуків у співробітників НАБУ, слідчі дії нібито проводяться без судових рішень, а самим "винуватцям" інкримінують або участь у ДТП, або зв'язки з РФ.
Затримання Віктора Гусарова (фото: пресслужба СБУ)
Паралельно в Бюро розпочали перевірку стану збереження державної таємниці, яку ініціювали СБУ, триває перевірка Держспецзв'язку, яка охоплює інфраструктуру Бюро, а під час обшуків до одного з учасників застосували фізичну силу. Пізніше глава Бюро Кривонос підтвердив це і додав, що співробітник Бюро так і не зміг зняти побої - у лікарнях йому відмовляли.
Поки НАБУ "перекидалося" звинуваченнями з СБУ, у Верховній Раді вже підготували поправки до законопроєкту 12414, за допомогою якого хотіли внести зміни до КПК України в частині досудових розслідувань. 22 липня відразу кілька народних депутатів опублікували поправки, і вони цілком і повністю стосувалися НАБУ і САП.
За допомогою цих правок у Раді вирішили, що Бюро і прокуратура будуть, по суті, перебувати під контролем у Генерального прокурора. Він може не тільки затребувати будь-які справи НАБУ, а й змінювати їхню підслідність, тобто віддавати провадження в будь-який інший орган. Правки, як і сам законопроєкт, одразу ж "зайшли" в Раду і були ухвалені - за них проголосувало 263 депутати і проєкт Закону пішов на підпис Зеленському. Варто зазначити, що Рада зустріла це рішення оплесками, що цілком зрозуміло - деякі депутати досі перебувають під слідством НАБУ.
Одразу після цього в Бюро відбувся брифінг, на якому Семен Кривонос закликав президента не підписувати законопроєкт і не забирати в НАБУ і САП незалежність. "Було знищено антикорупційну інфраструктуру. Те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопоставленою корупцією сьогодні було знищено", - сказав він.
Коментуючи справи, у яких співробітників НАБУ звинуватили за останні два дні, Кривонос зазначив, що це не привід знищувати антикорупційну сферу, забравши в неї незалежність. Провадження подібного характеру в різний час відкривали проти співробітників практично всіх правоохоронних і силових відомств, підкреслив він.
Головним аргументом для всіх противників законопроєкту стало те, як до нього поставляться західні партнери. Вони безліч разів публічно підтримували незалежність Бюро і навряд чи будуть раді такому повороту. Тим більше, під боротьбу з корупцією в Україні "підв'язані" транші від Міжнародного валютного фонду.
"Ми зараз найімовірніше втратимо транш від МВФ, вони (правки) ускладнять комунікацію з Євросоюзом. Потім в Офісі переконані, що що-небудь виторгують. Ми скасовуємо правки, а ви нам що-небудь. Це не логічне, а персональне - вказати детективам НАБУ на їхнє місце. Але ж президент може не підписати ці правки. Тобто - пацани, хочете, можете тягати нардепів, але не заходьте на територію Офісу президента", - зазначив Юрчишин. Реакція Заходу
Публічно в Євросоюзі вже встигли висловитися щодо нововведень в антикорупційний порядок денний і нагадати, хто допомагає Україні фінансово. "ЄС надає Україні значну фінансову допомогу за умови досягнення прогресу в галузі прозорості, судової реформи та демократичного управління. Вступ України до ЄС вимагатиме від України наявності потужного потенціалу для боротьби з корупцією та забезпечення інституційної стійкості. ЄС продовжить стежити за ситуацією і підтримувати Україну в забезпеченні верховенства права", - зазначив представник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
Пізніше на правки до роботи НАБУ та САП відреагувала вже Єврокомісар з питань розширення Марта Кос. Вона заявила, що серйозно стурбована законопроектом. "Демонтаж ключових запобіжників, які захищають незалежність НАБУ - це серйозний крок назад. Незалежні інститути, як НАБУ та САП, є життєво важливими для європейського шляху України. Верховенство права залишається у центрі переговорів щодо вступу до ЄС".
За мірками європейської дипломатії, меседж від Єврокомісії викладено гранично чітко: якщо в Європі вирішать, що Україна порушує свої зобов'язання у сфері боротьби з корупцією, то грошей не дасть (або дасть, але менше запланованого).
Втім, за інформацією РБК-Україна, якщо законопроект №12414 буде підписаний президентом, то безпосередніх каральних заходів навряд чи варто очікувати.
І на те є дві ключові причини. По-перше, хоча в Європі і вважають ситуацію, що виникла, дуже серйозною (зокрема, більш важливою, ніж конфлікт навколо БЕБ), там поки що не готові до різких заходів і хочуть подивитися, як ситуація розвиватиметься далі.
По-друге, Європа і сама не впоралася зі своїм домашнім завданням - так і не було відкрито перший переговорний кластер про вступ України до ЄС, притому що тут Україна свою частину роботи виконала повністю. Безумовно, причина - в позиції Віктора Орбана, і можливості впливати на нього обмежені навіть у європейців, але в сухому залишку факт залишається фактом: офіційний трек української євроінтеграції заморожений, і не з вини Києва.
Раніше під час схожих конфліктів навколо НАБУ і САП свій голос дуже голосно подавали Сполучені Штати - і це було вагомим аргументом для того, щоб відіграти ситуацію назад. Але нинішня адміністрація Білого дому до теми боротьби із зарубіжною корупцією особливого інтересу не проявляє (хоча США все ж таки підписалися під коментарем "Великої сімки" щодо цієї ситуації - і без згоди Вашингтона ця заява взагалі б не з'явилася).
Формальної, офіційної європейської реакції на останні події варто очікувати приблизно в жовтні - коли ЄС презентує черговий щорічний звіт щодо розширення, де міститься оцінка, зокрема, й досягнутого Україною прогресу в реформах.
Один із потенційних негативних наслідків - можливі перебої з фінансуванням, від якого Україна зараз залежить ще більше, ніж завжди. Принаймні ті країни, які й так насправді горіли бажанням виділяти Україні більше фінансової допомоги (але не могли визнати цього публічно), тепер можуть отримати додатковий, причому вже публічний аргумент.
Цю мотивацію - не критикувати Україну публічно, щоб не давати аргументи різним європейським україноскептикам, РБК-Україна за останні місяці вже чуло неодноразово від різних дипломатів.
Чи існує опція, за якої президент Зеленський накладе вето на ухвалений Радою проект - джерела РБК-Україна такого варіанту не виключають. Але для цього, вочевидь, знадобиться західне втручання вже на найвищому рівні.