"Коли все закінчиться, тоді й буду радіти": як розпізнати синдром відкладеного життя

Про синдром відкладеного життя останнім часом багато говорять психологи. І більша частина українців опинилася під тиском цього синдрому. "Я потім поїду у подорож/піду у відпустку", "Почну жити для себе, коли закінчиться війна", "Моє щастя потім, спочатку справи/діти/кар'єра/батьки" - якщо ви почали казати собі подібні фрази, то у вас теж з'явився цей сумний супутник - синдром відкладеного життя. Що ж таке синдром відкладеного життя, чому він у житті українців і у людей по всьому світові та як це впливає на психологічний стан, РБК-Україна поговорило з психологом сервісу Betobee, ЕФТ терапевтом та СЕТА консультантом Володимиром Цельнікером. Що таке синдром відкладеного життя? Це стан, у якому людина відкладає активне життя на "колись потім". І замість того, щоб проживати моменти, актуалізувати свої прагнення і мрії, людина ніби чекає дозволу на дію і реалізацію. Цей дозвіл може бути зовнішнім ("Коли похвалять на роботі або у сімʼї", "Колись після війни", "Після періоду нестабільності") або внутрішнім ("Коли я стану кращим професіоналом, кращим партнером у стосунках", "Коли зникне тривога або сум"). "Людина яка проживає сидром відкладеного життя, можна сказати, що існує і живе у стані "тимчасового виживання", де щоденна рутина замінює справжнє життя. А бажання і важливі речі відкладаються на потім, іноді на роки, або навіть на все життя", - пояснює експерт. Більш глибинно - це спосіб вижити, коли здається, що жити повноцінно і "дихати вільно" - "не на часі". Така психологічна стратегія може народжуватись в умовах нестабільності, втрати безпеки, тривалого стресу. Це може буде внаслідок стресу через НДД (несприятливий дитячий досвід), внаслідок стресу на роботі, в житті, внаслідок війни. Чому ми відкладаємо життя "на потім" Психолог пояснює, що це не лінь, і не слабкість людини. Це наслідок пережитого досвіду, який активував у психіці програму виживання, зберігання. І досвід, який може активувати такий стан може бути різний. Війна та тривала нестабільність Психіка вчиться, що треба багато життєвих процесів "поставити на паузу". Бо кожен день сприймається, як нестабільний і загрозливий. І це форма адаптації: "Зараз не до моїх сакральних бажань, бо треба вижити" Патерни з дитинства У багатьох із нас не було у дитинстві моделі того, як жити для себе. Була більше розповсюджена модель "Спершу треба зробити всім добре, всім догодити, а потім в останню чергу щось зроблю для себе". Коли людина бачить таку поведінку у батьків, або вони навіть її цьому вчать, то цей механізм переноситься у доросле життя.  Підсвідома заборона на радість Буває і так, що людина не дозволяє бути собі щасливою. Тому що навколо стільки горя, болю: війни, катаклізми, несправедливість. Активується програма провина того, хто вижив: "Як я можу радіти, коли іншим погано, коли інші страждають від несправедливості?" Уникнення невдачі Буває так, що простіше не починати та не проживати невдач або неідеально реалізованих мрій і планів. Тоді, щоб уникнути звинувачувального голосу внутрішнього критика: "Ну ось, знов помилка, як завжди! Тільки це ти і можеш!", людина може уникати починати якісь дії у бік реалізації планів.  Як позбутися цього синдрому та почати жити? "У той час, коли одні відкладають своє життя на потім, інші - навпаки, сміливо (як здається зі сторони) дозволяють собі жити по справжньому і робити те що для них важливо, і не відкладати це на безвік", - каже фахівець. Ось які фактори можуть підштовхнути знайти в собі сили до дій:  Усвідомлення тимчасовості життя Іноді досвід втрат (дому, стабільності й т.д.) може зʼявитися глибокій внутрішній інсайт: "Це моє життя, тут і зараз. І іншого вже не буде. Тож я обираю жити тут і зараз" Досвід терапії або внутрішньої роботи Людина, яка пройшла через терапію, часто вчиться краще чути себе, розпізнавати свої обмеження та виходити за їх межі - не чекаючи "ідеального моменту".  Досвід наповнення емоційним ресурсом Часто люди, які сміливо та активно актуалізують свої потреби та бажання, це люди які мали досвід безпеки й атмосфери любові та прийняття у дитинстві, або вже в дорослому віці (в класних стосунках, в терапії). Тож навіть які людина зростала в умовах НДД (несприятливого дитячого досвіду), вона все одно може наповнитися цим ресурсом і досвідом у дорослому житті.  Покроковий вихід з синдрому відкладеного життя За словами Володимира Цельнікера, є дієвий покроковий план, який допоможе вийти з цього синдрому та почати повноцінно жити, попри важкий період, війну та невизначеність навколо.

• Усвідомте та визнайте

Визнайте, що ви відкладаєте життя на потім і назвіть причину, що саме вам заважає. Бо усвідомлення - перший і важливий крок.

• Поставте собі питання

"Що саме я відкладаю?", "Чому?", "Що має статися, щоб я дозволив собі?", "Це мій вибір або сценарій, який я за кимось повторюю?", "Де я бачив або чув щось подібне в моєму оточенні? Як це було?" Потрібно чесно та відверто дати собі відповідь на усі ці запитання, щоб рухатися далі.

• Дайте собі маленькі дозволи

"Іноді допомагають маленькі кроки до змін. Наприклад: дати собі дозвіл прогулятися, купити те, що давно хотілося, якщо вже є можливість, поговорити із приємною людиною, зробити ще щось, що буде приємно, і що відкладалося на потім. Це сигнали собі, що "Я можу все жити тут і зараз. Тепер я це можу", - радить психолог.

• Робіть "щось живе і справжнє" щодня

Можна 15 хвилин помалювати, прогулятися, подихати, зробити зарядку, поспілкуватися, виписати свої думки, плани та бажання, просто відпочити з кавою перед вікном. Це вже вклад у життя тут і зараз.

• Самоприйняття

"Хто сказав, що ви маєте проживати щось тут і зараз? Або хто сказав/що треба відкладати важливі речі на кращі часи? А що ви по справжньому хочете зараз? Ваші бажання цінні вже, тому що ви є і, тому що ви проживаєте ваше власне життя", - каже фахівець. Він додав, що цей синдром - це наслідки досвіду пережитого стресу та механізм захисту психіки. І тільки ви самостійно можете собі дати дозвіл жити тут і зараз, приймати власні цілі та бажання. Вас може це зацікавити:

• Що таке літня депресія та як спека може руйнувати психіку
• Що робити, коли ви перестали відчувати емоції та радість від життя
• Як легко переробити усі справи, що ви відкладали тижнями та місяцями