Тимошенко в інтервʼю The Times заявила про загрозу колонізації України

Лідерка партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко в інтервʼю британському The Times заявила про загрозу колонізації України та дорікнула Заходу за спроби "підірвати суверенітет" України в розпал війни з Росією. РБК-Україна повний переклад інтервʼю Тимошенко. Колишня прем’єр-міністерка, яка прийшла до влади після антимосковської Помаранчевої революції, боїться, що її країна перетворюється на "позбавлену прав колонію", яка втрачає свій суверенітет. Велика фотографія при вході до штаб-квартири партії Юлії Тимошенко в Києві зображує її в ейфорії після Помаранчевої революції 2004 року: одна рука піднята вгору, в іншій — букет квітів. Через кілька тижнів після революції, яка скасувала результати сфальсифікованих виборів на користь проросійського кандидата Віктора Януковича, Тимошенко стала першою жінкою на посаді прем’єр-міністра в Україні, а країна зробила історичний поворот від впливу Росії до зближення із Заходом. Минуло двадцять років. Фірмова коса Тимошенко залишилась, але її ставлення до західних союзників Києва стало жорсткішим. Вона все ще повністю підтримує прагнення України вступити до НАТО і Європейського Союзу, але обурена відмовою надати Києву членство в західному військовому альянсі у роки до повномасштабного вторгнення Росії. Вона також звинуватила Захід у тому, що він скористався війною, щоб "підірвати" незалежність України, навіть коли на її міста падають російські бомби. "Від початку повномасштабного вторгнення Росії західні країни — під загрозою відмови у кредитуванні — встановили неприйнятний контроль над державними інституціями України, державними банками та монополіями, підриваючи суверенітет країни. Це жорстоко і несправедливо щодо країни, яка перебуває у стані війни", — сказала вона під час інтерв’ю в офісі своєї партії "Батьківщина". Її коментарі, ймовірно, стали найрізкішою критикою Заходу з боку лідера української політичної партії з часу, як президент Путін наказав ввести танки в Україну у 2022 році — нападу, якому Київ чинить опір за допомогою зброї зі США та Європи. Аргумент Тимошенко про те, що суверенітет Києва перебуває під загрозою, головним чином ґрунтується на участі західних експертів у дорадчих групах, які відбирають кандидатів на призначення до Конституційного суду України, Вищої ради правосуддя, Державної митної служби, Державного бюро розслідувань, Рахункової палати, а також антикорупційних органів. Серед західних експертів, зокрема, є високопосадовець Національного аудиторського управління Великої Британії. Вони можуть разом голосувати за вето на кандидатів, а в разі рівності голосів їхні голоси мають перевагу над голосами українських експертів. Як правило, комісії складаються з шести членів — трьох іноземців і трьох українців. Такий міжнародний нагляд, за словами Тимошенко, був би доречним у таких країнах, як Афганістан, Ліберія чи Сьєрра-Леоне, але не в Україні. "Україна — не держава, що зазнала краху, як намагається показати Кремль. Ми — суверенна європейська нація, яка героїчно чинить опір повномасштабній агресії та зі зброєю в руках захищає європейські цінності", — сказала вона. "Ми не Афганістан". Під час палкої промови в парламенті минулого місяця Тимошенко назвала спробу президента Зеленського обмежити повноваження НАБУ та САП, які підтримуються Заходом, "світлим днем" для України. Попри те, що Зеленський виправдовував цей крок як необхідність для боротьби з імовірним російським проникненням, Тимошенко назвала це давно очікуваним кроком для обмеження західного контролю над ключовими державними інституціями. Вона стверджувала, що Україна швидко перетворюється на "позбавлену прав колонію". Вона та інші депутати "Батьківщини" утрималися під час голосування минулого тижня щодо відновлення незалежності цих органів після рідкісних загальнонаціональних протестів. Олександр Мережко, депутат правлячої партії Зеленського і голова комітету з міжнародних справ Верховної Ради, назвав твердження Тимошенко про втрату суверенітету "абсурдними". "Рішення включити іноземних експертів у дорадчі ради не було прийняте всупереч волі України", — сказав він. "Україна погодилась на це рішення. Іноземні держави, наприклад країни ЄС, дають нам кошти, і вони зацікавлені в гарантіях, які забезпечують об’єктивність процесу відбору суддів, наприклад". Тимошенко у відповідь звинуватила Мережка в тому, що він намагається "приховати слабкість і некомпетентність" уряду Зеленського. "Не треба нам казати, що українці можуть помирати заради миру в Європі, але нібито не здатні самі керувати своєю країною", — сказала вона. "Наші західні друзі не мали права очікувати, що в один з найтяжчих моментів в історії нашої держави Україна повинна відплатити за допомогу або кредити своїм суверенітетом". Її критики стверджують, що такі коментарі майже дослівно повторюють заяви Путіна, який використовував міжнародну участь у перевірці українських державних інституцій як "доказ" того, що країна є маріонеткою Заходу та становить екзистенційну загрозу для Москви. Фундація DEJURE, київська організація юристів та правозахисників, яка виступає за незалежну судову систему, звинуватила Тимошенко у "відкритому підігруванні Москві". "Участь міжнародних експертів… забезпечує справді незалежні процеси відбору та підвищує довіру громадськості до судової системи", — йдеться у їхній заяві. Тимошенко відкинула припущення про те, що її риторика грає на руку Росії, заявивши натомість, що пропаганду Кремля підживлюють саме дії Заходу. "Наші західні друзі не повинні давати Путіну підстави таке говорити". Це не єдиний її докір до Заходу. На саміті НАТО в Бухаресті у 2008 році, під час її другого прем’єрського терміну, альянс не надав Україні план дій щодо членства, зазначивши лише, що Київ зможе приєднатися в невизначеному майбутньому. Це рішення сьогодні широко розглядається як те, що зміцнило переконання Росії, ніби Захід не готовий на конфлікт із Москвою заради захисту Києва. Сполучені Штати тоді хотіли надати план дій для членства і Україні, і Грузії, ще одній пострадянській державі, але Франція та Німеччина виступили проти, побоюючись, що це розлютить Кремль. У самій Україні також був спротив — згідно з опитуванням перед самітом у Бухаресті, половина виборців виступала проти вступу до НАТО, тоді як лише чверть — за. Решта не визначилися. Через рік після саміту НАТО 2008 року 40% українців вважали альянс загрозою, а лише 17% — захистом, згідно з опитуванням Gallup. Більшість не мала думки або не визначилася. Втім, Тимошенко вважає, що відмова альянсу надати Києву чіткий шлях до членства була "трагедією, фатальною помилкою", яка зрештою підштовхнула Москву до вторгнення в Україну. "За цю війну — за втрачені і зруйновані життя, за знищення українських міст і сіл, за страждання мільйонів — відповідальність лежить також і на тих [західних] лідерах, які проголосували проти надання Україні плану дій щодо членства", — сказала вона. НАТО досі не надало Україні чіткий шлях до членства, а президент Трамп цього року заявив, що співчуває позиції Росії про те, що розширення альянсу на схід становить загрозу її національній безпеці. У лютому він сказав, що вступ України до НАТО "не відбудеться". Хоча "Батьківщина" Тимошенко є однією з найстаріших партій в Україні, наразі вона має лише 26 із 450 місць у парламенті. Згідно з нещодавнім опитуванням, лише 5% виборців хотіли б бачити її наступним президентом України. Однак її ім’я досі має вагу за кордоном. Цього року Тимошенко та представники Петра Порошенка, попередника Зеленського на посаді президента, провели конфіденційні переговори з емісарами Трампа. Про ці перемовини стало відомо лише після повідомлення Politico в березні, яке стверджувало, що обговорення стосувалися можливості проведення виборів в Україні під час війни. Зеленський, чий перший термін мав завершитися минулого року, заявив, що вибори можливі лише після завершення війни. Цю позицію підтримує переважна більшість українців, зокрема Тимошенко та Порошенко. Джерело з Республіканської партії США повідомило, що Тимошенко і Порошенко намагалися показати себе "більш зручними для співпраці", ніж Зеленський. Обидва це заперечують і наполягають, що у цих перемовинах не було нічого підступного, а зустрічі відбулися вже після конфлікту між Трампом і Зеленським у Білому домі. "У кожного політика у світі є відкриті й закриті зустрічі. У цьому немає нічого незвичайного", — сказала Тимошенко. "Ми обговорювали військову допомогу і можливі підходи до завершення війни. Ми не говорили про вибори".