Покут - головний оберіг української хати, який не можна було чіпати

Покут - важливий елемент української хати, що несе в собі глибокий сакральний зміст. Кут з іконами, або "покуття", був центром духовного життя родини, місцем молитви та оберегом дому. Знання про його значення та правила взаємодії з ним допомагають краще зрозуміти українські традиції та культуру. Що таке покут і чому його не можна було чіпати, розповідає РБК-Україна. Що таке покут? Покут - це куток у хаті, який традиційно відводили для ікон та молитов. Він часто розташовувався на сході або південному сході хати, символізуючи духовне світло та благословення. Саме тут родина зверталася до Бога, просила захисту і натхнення для щоденного життя. У давні часи використовували ще такі назви - покуть або покуття. На покуті, як правило, висіли ікони, пучки колосків, трав, Ікони Ісуса Христа та Божої Матері. Обрамляли це все спеціальним вишитим рушником, який називається "божник". Полиця з божником та іконами була своєрідним вівтарем. Найчастіше покут в українській хаті був розміщений по діагоналі від печі, де сходяться краями дві лави. Чому його не можна було чіпати? Покут був сакральним місцем. Вважалося, що порушення його простору - навіть випадкове торкання, може принести нещастя або хвороби. Тому діти та сторонні ніколи не чіпали ікон чи свічок без дозволу старших, а вся сім’я ставилася до кута з великою повагою.

Що таке покут та як він виглядав (фото: Вікіпедія) Більшість обрядів з покутем - це християнські. Саме там вперше купали новонароджену дитину, під час хрестин туди ставили горщик з обрядовою кашею. У покут садили молодят на весілля та їхніх хрещених батьків. І під час обряду прощання з померлим - його клали головою до божниці. Ще у покуті давалися обіцянки. Символіка покуття Ікони на покуті виконували роль духовного захисту: вони оберігали родину від зла та недуг. Свічки символізували світло Божої благодаті, яке освітлює шлях усьому дому. Деякі родини додавали туди хліб, воду чи рушники як знак щастя та добробуту. Коли людина заходила до хати, вона мала перехреститися на покуть. А ще у покуті зберігали найцінніші речі, які були у родині. Вважалося, що саме там найбезпечніше місце у домі. Покут сьогодні Сучасні українські родини все ще облаштовують кути з іконами, особливо в селах та малих містах. Зараз це не обряд, а скоріше спосіб зберегти духовні цінності, відчути зв’язок з предками та нагадати про важливість віри та поваги до традицій. Інколи ікони вішають навпроти входу, над ліжком, ставляться на полиці шафи. Але повага до покуту залишається у багатьох родинах й досі. Вас також може зацікавити:

• Як українці у давнину зберігали пам'ять та передавали наступним поколінням
• Чому поріг вважається межею між світами
• Що означає кожен елемент традиційного українського костюма

Для написання цього матеріалу були використані такі джерела: Інститут народознавства НАН України, Український інститут національної пам'яті, сайт Етнографічного музею у Львові.