Що дозволяє Мукешу Амбані продовжувати бізнес в Європі попри підтримку РФ
Індійський бізнесмен Мукеш Амбані, чий статок оцінюється майже у 103 млрд доларів, і якого ЗМІ пов'язують з однією з найбільших схем обходу санкцій проти Росії, досі залишається е-резидентом Естонії.
Цей статус він отримав ще 12 березня 2018 року. Завдяки е-резидентству бізнес-імперія Амбані має доступ до європейської фінансової системи та податкових пільг.
Тим часом, компанія Reliance Industries, що належить індійському мільярдеру, переробляє понад 30% усієї російської нафти, що надходить до Індії. Тож фактично бізнес Амбані сприяє забезпеченню Кремля мільярдами доларів для продовження війни в Україні.
Надання Мукешу Амбані статусу е-резидента Естонії контрастує з тим, що ця країна послідовно позиціонує себе як один із найпринциповіших противників російської агресії проти Києва. Зокрема, Таллінн передав Україні військову допомогу на суму, що перевищує 1,4% ВВП, і неодноразово закликав до посилення санкцій проти Москви.
Роль Амбані у фінансових потоках Кремля
Слід зазначити, що діяльність Мукеша Амбані могла вплинути на затягування нинішньої війни.
Бізнесмен розширив співпрацю з Кремлем у період, коли економіка Росії зазнавала значного тиску. У другій половині 2022 року окупантів було вибито з Херсона за Дніпро, а Збройні сили України майже повністю зачистили Харківську область від військ РФ.
Санкції, запроваджені західними країнами, завдали серйозного удару по ключових виробничих потужностях російської оборонної промисловості. І якби не дії Амбані, Росія зазнала б більш глибокого економічного спаду, що ускладнило б продовження бойових дій.
Завдання відновлення військово-промислового комплексу РФ вимагало термінових і надзвичайно ресурсомістких дій. За даними аналітиків Bloomberg, взимку 2022-2023 років російська економіка перебувала на межі краху.
І саме в цей критичний момент запрацювала рятівна для Кремля "схема".
На перший погляд, вона виглядала вкрай сумнівно. Однак близько сорока раніше невідомих торговельних компаній з країн Перської затоки та Гонконгу, які "буквально виникли з повітря", до 2023 року зуміли зосередити у своїх руках понад половину російського нафтового експорту.
Забезпечити безперебійну роботу цього механізму могли допомогти зв’язки та вплив Мукеша Амбані в міжнародних фінансових колах, зокрема його е-резидентство в Естонії.
Ефект став помітним уже до середини 2023 року. Фінансові вливання дозволили Росії не просто відновити, а істотно наростити свої військові спроможності.
Мільярди для російського ВПК
За даними Міноборони Росії, у 2023 році російська армія отримала понад 1500 танків і 22 000 безпілотників. Такий стрімкий ріст, імовірно, став можливим завдяки фінансуванню ВПК РФ, що здійснювалося через цю схему.
Загальний обсяг виробленої продукції перевищив 2200 одиниць бойової бронетехніки, 1400 ракетних і артилерійських систем, а також понад 12 000 одиниць автотранспорту.
Зокрема, вражаючі результати були досягнуті у виробництві ракет. Якщо на початку 2023 року Росія виготовляла лише 6 балістичних ракет "Іскандер" на місяць, маючи залишковий запас у 50 штук, то вже на початку 2024 року запаси ракет типів 9М723 і 9М727 зросли майже до 200 одиниць – попри їх інтенсивне використання з літа 2023 року.
За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, кількість російських танків подвоїлася з 2022 року – з 1700 до 3500 одиниць. Число артилерійських систем зросло втричі, а кількість бойових машин піхоти на полі бою збільшилася з 4500 до 8900. Згідно з дослідженням Фонду Джеймстауна, індекс промислового виробництва Росії в січні–вересні 2024 року показав зростання на 104,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року.
Паралельно запрацювали міжнародні логістичні маршрути. За інформацією CNN, вже в травні 2023 року функціонувала масштабна мережа каспійських морських маршрутів.
До вересня Київ повідомляв про використання Росією понад 8 тисяч іранських безпілотників. Reuters зафіксувало постачання Тегераном близько 400 балістичних ракет, зокрема нових тактичних комплексів Fateh-110 з дальністю до 700 кілометрів.
Поставки артилерійських снарядів із Північної Кореї досягли 5 мільйонів одиниць – обсяг, що вдвічі перевищує річні виробничі потужності самої Росії. Китай надав критично важливі технології та комплектуючі для виробництва високотехнологічного озброєння на мільярди доларів.
Індійський експорт до Росії включав військове спорядження на суму 4 млрд доларів, запчастини для бронетехніки – 1,4 млрд доларів, медикаменти для армії – 518 млн доларів, а також хімічні реагенти для виробництва вибухових речовин – близько $00 млн доларів.
Е-резидентво Естонії
Військово-промисловий комплекс Росії не знижує обертів. З фінансуванням проблем немає: схема з перепродажу російської нафти досі успішно працює.
Різниця в ціні з кожного бареля, отримана внаслідок відносно невеликої націнки, осідає на рахунках закордонних компаній, пов’язаних із путінським режимом. При величезних обсягах російського нафтового експорту це приносить Кремлю мільярди доларів на рік.
Частина отриманих коштів, завдяки вибудуваній Амбані бізнес-структурі, проходить через посередників у Гонконгу та країнах Перської затоки, операції яких не підпадають під дію міжнародних санкцій. Відтак ці фінансові потоки можуть бути використані для закупівлі західних мікрочипів, високотехнологічного обладнання та важливих компонентів для озброєння.
Технологічне переоснащення, що стало можливим завдяки цій схемі, дозволило російській армії значно наростити свій потенціал.
На початок контрнаступу влітку 2023 року Україна зіткнулася не з деморалізованими військами зразка 2022 року, озброєними застарілими Т-62, а з противником, який отримав доступ до найсучасніших технологій і необмеженого фінансування.
Відтак головне завдання сьогодні формулюється просто: необхідно перекрити Кремлю фінансові потоки. І першим кроком має стати ліквідація "схеми Амбані".
Вирішити це завдання можливо лише політичними методами. Необхідно розглянути можливість обмеження бізнес-діяльності індійського бізнесмена в тих країнах, які підтримують боротьбу України за свою незалежність.
Саме тому збереження за Амбані статусу е-резидента Естонії – з огляду на його роль у фінансуванні російської економіки – є питанням, що потребує міжнародної уваги.
Приміром, статус бізнесмена може викликати запитання щодо декларованих зовнішньополітичних пріоритетів самої Естонії. Це може викликати дискусію про співвідношення економічних інтересів і підтримки демократичних цінностей у боротьбі проти агресії.
Естонська влада не коментує цю ситуацію. Тим часом фінансові потоки продовжують надходити до російської казни, забезпечуючи Кремлю ресурси для ведення війни. Це дозволяє Росії висувати вимоги щодо анексії українських територій і адаптуватися до західних економічних санкцій.