Тривога та тривожний розлад: чим відрізняються, чому виникають і коли потрібна допомога

Стан тривоги знайомий більшості людей на планеті. Ми тривожимося через близьких, через виступи, через екзамени та навіть серйозні розмови. Але часом тривога стає постійним супутником нашого життя і перетворює його на "філіал пекла". Що таке тривога, тривожність та тривожний розлад, чому вони виникають і у яких випадках допомога фахівців вже необхідна, розповіла для РБК-Україна психологиня платформи Betobee та психоедукаторка Анастасія Бикова. Що таке тривога і тривожність Тривога - це емоція, яка з’являється як реакція на певну ситуацію і є короткочасною. Тривожність - може бути тимчасовим станом напруження та хвилювання, який залежить від ситуації. Може бути як риса особистості - схильність сприймати ситуації як загрозливі й реагувати тривогою частіше, ніж інші люди. "Якщо тривожність надмірна, впливає на якість життя, роботу, спілкування з іншими  - тут вже може йтися про клінічний прояв тривожних розладів. Тривожність може бути як тимчасовий стан, як відповідь на певні ситуації, а може свідчити про індивідуальну характеристику особистості, як тривожну", - пояснює психологиня. Чому тривожність існує і де кордон з розладом Тривожність має адаптивну функцію - реагувати коли є ймовірна загроза в майбутньому. "Наприклад, перед виступом на велику аудиторію може включитися тривожність, організм активізується - пришвидшене серцебиття, пітніють долоні, думки "хоч би не забути текст". В цей момент серце качає більше крові, мозок і м'язи отримують більше кисню, організм мобілізує енергію, в результаті людина може виразніше говорити, спритніше реагувати на питання з залу, швидше згадувати заготовлений матеріал", - каже Анастасія Бикова. Тривожність - це нормально, доки вона допомагає адаптуватися. Але якщо тривожність починає забирати забагато сил - варто звернути на це увагу і можливо попрацювати над її зниженням: 

• нагадувати собі, що це риса особистості, і вона не є якоюсь “неправильною”, вона призначена допомогти, а там де це виходить за рамки - ви можете на неї впливати. Можна ставити собі питання "Чи це справжня загроза, чи мій мозок малює сценарії?"
• оскільки тривожність витрачає сили, важливо їх поповнювати, а це сон, рух, здорове харчування
• техніку, що допомагають регулювати стан, наприклад дихальні практики, заземлення, прогресивна м'язова релаксація
• звернення до відповідного спеціаліста, в цьому випадку - до психолога чи психотерапевта, щоб попрацювати з тривожними думками та емоційною регуляцією, розібрати що лежить в їх корені, та як знизити їх вплив на вас

Як проявляється тривожний розлад Коли тривожність стає постійною, непропорційною й заважає функціонувати - це може бути проявом тривожного розладу. "На тому ж прикладі  про виступ на велику аудиторію - при соціальному тривожному розладі людина настільки боїться виглядати незграбно, помилитися, що може відмовлятися від виступів, ховатися, навіть звільнитися з роботи, щоб уникнути контактів. Тут тривога стає непропорційна ситуації й впливає на життя", - каже експертка. Ключова різниця полягає в інтенсивності та тривалості:

• Звичайна тривожність з'являється у відповідь на стрес, і коли стрес минає, тривожність минає теж.
• Тривожний розлад може тривати місяцями, часто без реальних підстав, і не зникає навіть тоді, коли об'єктивно вже немає підстав хвилюватися.

Симптоми проблеми та що робити Розлад може супроводжуватися симптомами:

• проблеми зі сном
• дратівливість
• постійне напруження м'язів
• втома
• проблеми з концентрацією
• часті тілесні прояви (такі як підвищені пітливість, серцебиття).

Також сам по собі тривожний розлад виникає не один, він може включати такі типи:

• генералізований тривожний розлад (ГТР)
• панічний розлад, соціальний тривожний розлад
• ОКР (обсесивно-компульсивний розлад)
• Фобії
• агорафобія та інші.

Часто симптоми можуть збігатися з іншими розладами. Саме тому при перелічених вище симптомах, при постійній тривожності - важливо звернутися до лікаря-психіатра. Чому розвивається тривожний розлад Психологиня назвала фактори, які впливають на розвиток тривожного розладу:

• спадковість
• особливості роботи нервової системи
• дисбаланс нейромедіаторів
• хронічний стрес
• нестабільне середовище
• відсутність підтримки

"Та разом з цим можуть впливати й психологічні фактори певні установки ("світ небезпечний", "я не впораюся"), досвід травм чи стресів, високий рівень перфекціонізму. Саме тому частиною лікування є робота з психологом або психотерапевтом для змін у мисленні, поведінці й відновлення ресурсів", - пояснює Анастасія Бикова. Вас може це зацікавити:

• Чому не варто перевірок на детекторі брехні при прийомі на роботу та чи можна його обдурити
• Через які 7 звичок у вашому домі панує хаос та безлад
• Що таке невизначена втрата і як цей біль зараз переживають тисячі українців