Макрон не збирається йти у відставку через урядову кризу у Франції, - ЗМІ

Президент Франції Еммануель Макрон відмовляється йти у відставку навіть попри загрозу розпаду четвертого уряду за останні 16 місяців через вотум недовіри з боку правих та лівих опозиційних політсил. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Times. У своїй першій реакції на вимоги опонентів і деяких членів власного центристського блоку щодо його відставки, Макрон поклав провину за найглибшу політичну кризу у Франції з 1950-х років на сварки між партіями та президентські амбіції інших політиків. Виступаючи у Шарм-еш-Шейху (Єгипет), де він брав участь у "Саміті миру" з врегулювання ситуації в Секторі Газа, Макрон дистанціювався від політичних потрясінь, з якими намагається розібратися Себастьян Лекорню, - 39-річний близький соратник, якого він у п’ятницю, 10 жовтня, повторно призначив на посаду прем’єр-міністра. Президент заявив, що його обов’язок перед виборцями, які безпосередньо обрали його главою держави у 2017 і 2022 роках, полягає в забезпеченні стабільності до завершення його каденції у квітні 2027 року. "Ніколи не забувайте, що мандат, який французький народ надає президентові, - це служити, служити й служити, і давати відповіді на питання, які турбують французів у повсякденному житті. Це єдине, що має значення. Решта - справа уряду", - сказав Макрон. Він підкреслив, що "повну відповідальність за цей хаос" несуть політичні сили, що спричинили дестабілізацію Себастьяна Лекорню. Політична турбулентність Як пише The Times, згідно з опитуваннями, опозиція, аналітики та більшість громадян покладають провину за нинішню політичну турбулентність саме на 47-річного Макрона. Вона почалася після того, як у червні 2024 року президент оголосив дострокові парламентські вибори, намагаючись заблокувати зростання впливу ультраправої партії "Національне об’єднання" Марін Ле Пен. Лівоцентристський альянс здобув найбільшу кількість місць, однак Макрон сформував уряд із представників власного центристського табору й союзників із правоцентристів. Повторне призначення Лекорню відбулося після провалу його першої спроби сформувати уряд. Це рішення розцінили як відчайдушну спробу президента зберегти контроль над урядом, доки спливає термін подання до парламенту проєкту бюджету на 2026 рік. У редакційній статті в понеділок газета Le Monde зазначила: "Наполягаючи на призначенні одного зі своїх найближчих соратників, опираючись на дедалі вужчу політичну базу, глава держави ризикує перетворити цю масштабну політичну кризу на тривале блокування роботи інститутів, а відтак - на конституційну кризу". Проводячи своє перше засідання уряду в понеділок, Лекорню заявив, що його "єдина місія - подолати політичну кризу". Його новий кабінет включає більше союзників Макрона, ніж попередній, невдалий склад, або два попередні уряди, які очолювали Мішель Барньє та Франсуа Байру. У вівторок, 14 жовтня, Лекорню має представити свою програму в Національних зборах, а також бюджет, спрямований на скорочення стрімкого дефіциту країни. Демарш Ле Пен Тим часом "Національне об’єднання" Ле Пен, найбільша окрема партія в парламенті, та радикальна ліва партія "Непокірна Франція" на чолі з Жан-Люком Меланшоном, внесли вотуми недовіри, голосування за які, ймовірно, відбудеться у середу або четвер. Їхнє об’єднання може відставити новий уряд в разі приєднання соціалістів. В обмін на утримання від голосування, Соціалістична партія, яка має 12% місць у парламенті, вимагає від Лекорню зупинити пенсійну реформу, яку уряд Макрона проштовхнув у 2023 році всупереч потужному громадському та політичному опору. Лекорню запропонував відкласти її реалізацію до виборів 2027 року. Ця поступка лівим спричинила демарш міністра внутрішніх справ і лідера республіканців - 64-річного Бруно Ретайо, який вивів свою партію з урядової коаліції. Однак його рішення не підтримали шестеро однопартійців, які залишилися у новому складі кабінету. Серед них 59-річна міністр культури Рашида Даті, кандидат від республіканців на посаду мера Парижа на виборах наступної весни. Марін Ле Пен заявила, що Макрон не має іншого вибору, окрім як оголосити нові парламентські вибори, перемогу на яких вона прогнозує своїй партії. Вона наголосила, що уряд має очолити голова партії та її політичний протеже Жордан Барделла. "Президент повинен якомога швидше оголосити розпуск Національних зборів, щоб дати французам можливість висловитися й обрати нову більшість, яку, без сумніву, очолить Жордан Барделла", - сказала Ле Пен. Вона хоче, щоб 30-річний Барделла очолив уряд, поки сама готується до своєї четвертої президентської кампанії. "Макрон розраховує, що страх соціалістів перед політичним знищенням у разі нових виборів, утримає їх від остаточного удару по черговому крихкому уряду", - підсумувало видання. Урядова криза у Франції 8 вересня Національні збори Франції на позачерговому засіданні висловили вотум недовіри уряду Франсуа Байру. Відставку підтримали 364 депутати, серед яких усі опозиційні до президента Макрона партії. Байру пропрацював на посаді прем'єра 9 місяців. Наступного дня, - 9 вересня, - президент Макрон призначив новим главою уряду Себастьяна Лекорню, що в уряді Байру обіймав посаду міністра оборони. Лекорню сформував новий уряд, однак через політичні суперечки в команді, він пропрацював лише 27 днів. 6 жовтня Лекорню подав заяву про відставку і Макрон прийняв її. Однак вже 10 жовтня, після консультацій, президент повторно висунув кандидатуру Лекорню на главу уряду і той погодився. 13 жовтня Єлисейський палац оголосив новий склад уряду Франції під керівництвом Лекорню. Прем'єр заявив, що спершу внесе на розгляд парламенту проєкт державного бюджету на 2026 рік, щоб уникнути політичних суперечок. Соціалістична партія вимагає від Лекорню скасування пенсійної реформи, ініційованої Макроном, і запровадження податку на статки, в той час, як праві сили відмовляються підтримувати такі ініціативи. Додамо, що 8 жовтня Бюро Національної асамблеї Франції, що керує роботою парламенту, відхилило резолюцію про імпічмент Макрона, яку ініціювала партія "Непокірна Франція".