Після Аляски – Будапешт: як Трамп будує діалог з Путіним і чи реальна угода для України
Головне:
- Як Трамп намагався добитися швидкого закінчення війни від Росії?
- Що дала зустріч Трампа і Путіна на Алясці?
- Як Путін затягував час у переговорах з Трампом?
Після нетривалої паузи у переговорах про завершення російсько-української війни почалася новий період активності. Президент США Дональд Трамп та російський диктатор Володимир Путін планують знову особисто зустрітися – тепер в Будапешті.
Багато чого ще невідомо, починаючи від порядку денного переговорів, і закінчуючи суто логістичними моментами. Угорщина оточена країнами НАТО та ЄС, які можуть заблокувати прольоти або навіть заарештувати Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду. Путін може потрапити до Будапешта кількома шляхами. По-перше, через Німеччину та Чехію або Австрію. По-друге, через Білорусь та Польщу. Також існує південний маршрут – через Чорне море до Болгарії і далі через Сербію.
Німеччина, Чехія та Польща займають чітку антиросійську позицію. Австрія намагається бути нейтральною. А Болгарія, хоч і підтриму Україну, до кінця не рве відносини і з Росією. Яким саме маршрутом полетить Путін, наразі невідомо. Проте, якщо США окремо попросять влаштувати йому повітряний коридор, сумнівно, що хтось наважиться перекривати свій простір.
Та зважаючи, на попередній хід перемовин Трампа і Путіна, деякі висновки можна зробити наперед. Взяти Путіна нахрапом
Дональд Трамп розпочав відновлювати контакти з Росією вже за місяць після своєї інавгурації. 11 лютого його спецпредставник Стівен Віткофф здійснив свій перший візит до Москви та поспілкувався з Путіним. Тоді в якості жесту доброї волі Росія віддала йому затриманого американця Марка Фогеля. Вже наступного дня Трамп провів особисту розмову з Путіним.
Надалі все це вилилося у подальші консультації між США, Україною та Росією у Саудівській Аравії. В ході кількох раундів переговорів вдалося напрацювати два комюніке про 30-денний мораторій на припинення ударів (окремо між Україною та США, а також між США та Росією). Документи підписали 11 березня. Паралельно відбулася ще одна поїздка Віткоффа до РФ та нова розмова Трампа з Путіним. Тоді ж Росія і США відновили роботу посольств та контакти розвідок.
Проте домовленості про взаємне припинення ударів так і не були реалізовані до кінця. В ході розмови з Трампом 18 березня Путін на словах погодився на припинення ударів по енергетичній інфраструктурі України, але обумовив будь-яке подальше мирне врегулювання кількома вимогами.
Серед основних – відмова від військової допомоги Україні та скасування мобілізації в країні. Крім того, в американських медіа з'явилася низка зливів, за якими РФ поставила вимогу юридичного визнання з боку США захоплених українських територій.
Тоді вперше Путін застосував до Трампа свою улюблену тактику – коли технічні переговори затягують час до безкінечності, а паралельно Росія уникає нових санкцій та продовжує наступ проти України. Ввести Кремль в оману
Надалі переговори про завершення російсько-української війни відійшли на другий план, хоча очільники МЗС обох країн – Марко Рубіо та Сергій Лавров – двічі їх обговорювали у квітні.
Також активізувався діалог Росії і США щодо спільних проектів. На цьому треку діяли вже згаданий Стівен Віткофф та голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв. Мова йшла про співпрацю щодо Арктики, рідкоземельних металів, космосу та зрідженого природного газу. Тоді ж Віткофф ще двічі зустрічався з Путіним.
Протягом травня США спробували організувати нові переговори між Україною та Росією вже в Стамбулі. З цією метою відбулися ще три розмови Рубіо та Лаврова, а також чергова, вже третя, розмова Трампа з Путіним.
У день 80-ї річниці перемоги над нацизмом 8 травня в Києві лідери кількох європейських держав поставили Путіну ультиматум: розпочати перемир'я з 12 травня. Російський президент відкинув цю вимогу, але запропонував альтернативу – прямі переговори в Стамбулі 15 травня.
На це відреагував Володимир Зеленський, оголосивши, що сам прибуде до Стамбула й чекатиме там на Путіна.
Стівен Віткофф (праворуч) і Кирило Дмитрієв (фото: Getty Images)
Підтримку цій ідеї висловив і Трамп, який навіть натякнув на свою можливу присутність у Стамбулі, що поставило Путіна в скрутне становище. Російський диктатор так і не з'явився в Туреччині. 19 травня, під час чергової, вже третьої, розмови з Трампом, він вкотре заявив, що і Росія виступає за мирне врегулювання "української кризи".
Диктатор сказав, що Росія нібито готова працювати з Україною над меморандумом "з приводу можливого майбутнього мирного договору, з визначенням низки позицій: принципів врегулювання, термінів можливого укладення мирної угоди, включно з можливим припиненням вогню на певний час".
На це Трамп відреагував, зваливши все на Київ і Москву. "Росія і Україна негайно почнуть переговори про припинення вогню і, що ще важливіше, про припинення війни. Умови цього будуть узгоджені двома сторонами, тому що вони знають деталі переговорів, про які ніхто інший не знатиме", – написав Трамп.
Прямі переговори України і Росії, звісно, без участі лідерів, у Стамбулі таки відбулися 2 червня, але звелися лише до гуманітарних питань – обміну полоненими та повернення українських дітей.
В ході зустрічі Росія передала Україні проект меморандуму з вимогами, виконання яких апріорі означало б капітуляцію. Київ же запропонував провести зустріч лідерів держав, можливо за участі Трампа. Росія досі не погодилася на таку ідею. Протягом червня-липня відбулося ще три зустрічі з гуманітарних питань у Стамбулі, за якими США лише спостерігали, без прямого залучення.
В цей час Трамп і Путін також тричі розмовляли особисто. Одного разу – з нагоди дня народження президента США. На тому етапі до тем, які вони обговорювали, додалася ситуація навколо Ірану. Але, як і раніше, Трамп відмовлявся запроваджувати санкції проти Росії та обмежувався загальними фразами щодо РФ. Погрозити тарифами
Згодом ситуація дещо змінилася: 14 липня Трамп заявив, що якщо Росія і Україна не досягнуть угоди протягом 50 днів – до кінця серпневих канікул, Штати запровадять вторинні тарифи проти РФ.
"Ми введемо вторинні тарифи, якщо не досягнемо угоди протягом 50 днів. Це дуже просто, і вони будуть на рівні 100%", – сказав він під час спілкування і на спільній пресконференції з генсекретарем НАТО Марком Рютте.
Згодом Трамп скоротив термін до "10–12 днів", які мали сплисти 8 серпня. Однак за два дні до того в Москву знову прибув Стівен Віткофф. Вторинні торгові тарифи так і не були запроваджені. Натомість було оголошено про особисту зустріч Трампа і Путіна на Алясці 15 серпня.
Розмова двох лідерів була непростою. За даними Financial Times, Путін влаштував Трампу "лекцію", аби довести, що Росія має історичні претензії на Україну. Як пише видання з посиланням на джерела у Білому домі, російський диктатор одразу відкинув пропозицію про послаблення санкцій в обмін на перемир'я, вимагаючи завершення війни тільки через капітуляцію України та передачу значної частини Донецької та Луганської областей.
Це розгнівало Трампа, і він навіть "погрожував" Путіну піти з переговорів. Та зрештою після саміту Трамп вкотре заявив, що провів "надзвичайно продуктивну зустріч" з Путіним та нібито узгодив "багато пунктів".
"Лишилося зовсім небагато. Деякі несуттєві, а один, мабуть, найбільш вагомий. Але у нас є дуже хороші шанси дійти згоди", – повідомив президент США.
Одразу після зустрічі Трамп зателефонував президенту України Володимиру Зеленському та низці європейських лідерів. Вже 18 серпня Зеленський відвідав Вашингтон і провів зустріч з Трампом у Білому домі. Далі відбулися багатосторонні переговори за участю Зеленського, Трампа та глав європейських країн. Після цього Трамп ще й поговорив телефоном з Путіним.
За даними джерел AFP, Путін нібито погодився на зустріч із Зеленським і підтвердив це під час телефонної розмови з Трампом 19 серпня.
"Лідери обговорили ідею вивчити можливість підвищення рівня представників Москви і Києва на переговорах", – заявив помічник Путіна Юрій Ушаков після вказаної розмови російського диктатора з Трампом.
Проте згодом міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров уточнив, що Кремль пропонує підвищити рівень представництва делегацій і винести на порядок денний не лише військові та гуманітарні питання, а й "політичні аспекти врегулювання". Все це означало повернення до старої тактики РФ із затягування переговорів. 22 серпня Володимир Зеленський прямо заявив, що РФ намагається уникнути саміту лідерів держав.
"Саме на рівні лідерів має вирішуватися питання, щоб завершити війну. Але бачимо зараз, що росіяни роблять все, щоб зустрічі не було", – сказав Зеленський.
Далі Трамп знову охолов до російсько-української війни. Предметних переговорів не відбувалося, а згодом ця тема взагалі була витіснена іншими питаннями на порядку денному у США.
Чергове пожвавлення відбулося лише 13 жовтня. Виступаючи в ізраїльському Кнесеті, Трамп заявив, що було б добре укласти мирний договір з Іраном, але перед цим необхідно "розібратися з Росією". Невдовзі після цього відбулася його нова телефонна розмова з Путіним та анонс зустрічі у Будапешті. Чого чекати від нової зустрічі
З часу зустрічі Трампа і Путіна на Алясці минуло два місяці. Фронт майже не рухається, але Кремль завдає ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Україна завдає ударів у відповідь. Києву вдалося вирішити питання стабільних постачань американської зброї.
Разом з тим, президент США та його команда загострили риторику щодо Росії. Міністр війни США Піт Гегсет на черговому "Рамштайні" пообіцяв Росії великі проблеми, якщо вона не припинить війну в Україні.
"Якщо ця війна не закінчиться, якщо не буде шляху до миру в короткостроковій перспективі, то Сполучені Штати разом з нашими союзниками вживуть необхідних заходів, щоб нав'язати Росії витрати за її продовження агресії", – заявив Гегсет..
Крім того, міністр фінансів Скотт Бессент актуалізував тему вторинних торгових тарифів проти покупців російських енергоносіїв. Мова йде про законопроєкт сенаторів Грема-Блюменталя, який передбачає можливість впровадження 500% мит проти торгових партнерів РФ і вже кілька місяців знаходиться на розгляді Конгресу.
Проте можна не сумніватися, що в Росії будуть ретельно готуватися до зустрічі у Будапешті. Завжди є загроза маніпуляції чи деструктивного впливу Путіна на Трампа під час їхнього особистого контакту, вважає директор центру міжнародних досліджень Одеського національного університету Володимир Дубовик.
"Путін досвідчений у цих справах й непогано знає Трампа. До того ж в них є особиста історія, де зазвичай домінувала симпатія та повага, принаймні з боку Трампа. Путін буде пробувати зняти певну напругу, що з’явилась останнім часом. Буде щось обіцяти, знову казати, що щиро хоче закінчити війну, й лише непоступлива Україна цього не хоче", – сказав Дубовик.
За його словами, Трамп вразливий до такого, тож певна небезпека для України у цій зустрічі є. В ході попередніх перемовин Кремль щоразу знаходив способи зіскочити з реального припинення війни. Ймовірно, цього разу Путін повторить таку спробу. Та зрештою, питання в тому, який саме переговорний трюк для Трампа придумає Путін і чи знову клюне на нього Трамп.