В центрі Києва створять Музей Революції Гідності. Рада зареєструвала законопроєкт

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, мета якого – розблокувати проєкт будівництва Музею Революції Гідності на вулиці Героїв Небесної Сотні в Києві. Як пише РБК-Україна, про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк. За її словами, пропонується створити спеціальний правовий режим, у межах якого низку дозвільних процедур для цього обʼєкта буде спрощено, що дозволить його нарешті добудувати, оскільки через правові колізії цей процес свого часу було заморожено. Як зазначила Шуляк, днями за ініціативи віцепремʼєр-міністерки Ірини Верещук у парламенті зареєстрували законопроєкт №14166 "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей проєктування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності". Він передбачає створення спеціального правового режиму для завершення будівництва Музею Революції Гідності, яке було заблоковано бюрократичними перепонами - складними дозвільними процедурами, статусом охоронної зони, правовими колізіями.  "Йдеться про скасуванння для цього об'єкта обмежень, встановлених Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про автомобільні дороги", "Про охорону культурної спадщини". Це дозволить зняти арешт із земельної ділянки вул. Героїв Небесної Сотні, 3 і передати її в користування Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні та побудувати на ній вказаний обʼєкт", - пояснила перша авторка законопроєкту Олена Шуляк.  Парламентарка зазначила, що в законопроєкті йдеться конкретно про здійснення проєктування й будівництва Музею Революції Гідності без додаткових дозвільних процедур. Для цього законотворці пропонують:

• Доповнити Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" новими положеннями, якими передбачається, що дія частини третьої статті 24 не поширюється на надання земельних ділянок на Алеї Героїв Небесної Сотні в місті Києві Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні.
• Встановити можливість проєктування та будівництва об’єкта без отримання містобудівних умов і обмежень та без урахування режимів використання земель, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини".
• Доповнити Закон України "Про автомобільні дороги" нормою, згідно з якою дія частини другої статті 18 не поширюється на будівництво на цих земельних ділянках

Водночас, акцентувала Олена Шуляк, цей законопроєкт спрямований на врегулювання питань реалізації виключно цього об’єкта державного значення й не змінює загальних підходів до містобудівного та дорожнього регулювання. "Меморіал Героїв Небесної Сотні - це фундамент нашої пам’яті, але попри суспільну та державну важливість цього об’єкта, процес його реалізації загальмував з вищезазначених причин на майже 10 років. Попри готовність держави фінансувати проєкт і постійний суспільний запит, він роками залишався нереалізованим через бюрократію, правові колізії та відсутність чітких рішень", - повідомила Олена Шуляк. У 2018 році, додала вона, держава провела міжнародний конкурс проєктів Меморіалу. Однак його організували без повного пакета вихідних даних, що від самого початку створило юридичні й технічні суперечності. Паралельно накопичувалися бюрократичні обмеження: статус охоронної зони, арешт земельної ділянки, дозвільні колізії - все це фактично заморозило будівництво. Наслідком стала відсутність спеціальної законодавчої норми, яка б визначала особливий порядок проєктування й спорудження цього унікального об’єкта. "Як наслідок, далі етапу проєктних ескізів справа не просунулась. Тому за ініціативи Ірини Верещук ми з колегами з інших депутатських фракцій зареєстрували законопроєкт, який нарешті розблокує будівництво й дозволить виправити помилки тих, хто свого часу не довів справу до результату", - резюмувала Олена Шуляк.  Нагадаємо, під час Революції Гідності на Майдані у 2013-14 роках постраждали 2,5 тисячі людей. За час протестів силовики вбили 107 учасників Майдану. Більшість з них загинули з 18 до 20 лютого. Згодом загиблих в ті дні борців за Україну назвали Небесною Сотнею.