На межі виживання: яка зараз ситуація із червонокнижними птахами в Україні
Червонокнижні птахи в Україні опинилися під подвійним тиском - через стрімкі зміни середовищ існування та наслідки повномасштабної війни. Їхні популяції скорочуються, а умови для гніздування зникають швидше, ніж встигають адаптуватися навіть найбільш витривалі види.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла орнітологиня, координаторка екоосвітнього напрямку Франкфуртського зоологічного товариства в Україні Ганна Кузьо.
Види-індикатори під загрозою
За словами орнітологині, червонокнижні птахи - це своєрідні "лакмусові папірці" екосистем. Вони першими реагують на зміни та деградацію природних територій, оскільки мають дуже вузькі вимоги до середовища існування.
Натомість види, що вміють пристосовуватись, почуваються значно краще. Наприклад, білий лелека зумів перейти від гніздування на деревах до будівель і навіть електроопор. Йому важливо мати поруч кормові угіддя - водойми, болота, місця з жабами чи рибою.
Такий приклад адаптації - радше виняток. Адже його родич, чорний лелека, занесений до Червоної книги України, не має можливості змінити свою поведінку. Він потребує великих тихих лісів, гніздиться лише на деревах і уникає людської присутності. Через вирубки та фрагментацію лісів таких місць стає дедалі менше.
Втрати степових видів та вплив війни
Особливо критична ситуація зі степовими птахами. До повномасштабного вторгнення більша частина української популяції дрохви - найбільшого птаха України, здатного літати - гніздилася в "Асканії-Новій". Сьогодні ж ця територія частково окупована, і фахівці навіть не знають, чи збереглися дрохви взагалі.
Степи в Україні масово розорюються, а використання пестицидів різко скорочує кількість комах - основи кормової бази для більшості птахів. У таких умовах рідкісні види фактично не мають шансів відновлювати популяцію.
Червона книга продовжує поповнюватися
У 2021 році Міндовкілля оновило Червону книгу України. Тоді під охорону додатково потрапили ще три види птахів, які до цього вважалися звичайними. Загалом сьогодні в списку вже 90 видів.
Головна причина - зміна біотопів. Коли зникають луки, болота, степи чи старовікові ліси, разом із ними зникають і птахи, прив’язані до цих екосистем.
Чому важливо зберігати саме біотопи
Орнітологиня наголошує: люди інтуїтивно розуміють, чому потрібно охороняти ліс, але значно складніше пояснити цінність природних лук, степів чи боліт.
Проте кожен біотоп - це складна система. Наприклад, жовта плиска не може жити в лісі, їй потрібні саме луки й пасовища. Якщо зникнуть луки - зникне і плиска, а за нею й інші лугові види: трав’янки, деркач, сорокопуд терновий.
Проблема посилюється тим, що навіть на природоохоронних територіях інколи відбувається незаконне розорювання. І навіть після штрафів втрачений біотоп відновити майже неможливо.
Чому це важливо людям
"Пташка сама по собі людині в місті мало що дає. Але це - індикатор стану екосистеми, від якої залежимо ми самі", - пояснює Кузьо.
Якщо зникають природні луки, річки перестають нормально функціонувати та очищуватися. Якщо деградує ліс - страждає система, що виробляє кисень і підтримує кліматичний баланс.
Птахи не просто прикрашають природу - вони показують, що з нею відбувається. І коли вони зникають, це сигнал, який ігнорувати небезпечно.
Раніше РБК-Україна писало, що через м’які зими деякі перелітні птахи, особливо великі види, все частіше залишаються зимувати в Україні замість того, щоб летіти на південь. Лелеки та інші великі птахи пристосовуються до місцевих умов і можуть виживати при обмеженій кількості їжі, тоді як дрібні види залишаються більш уразливими. Проте потепління не скасовує міграцію, адже це давня еволюційна стратегія.
Також ми розповідали, що тривалість життя птахів значно залежить від умов їхнього існування: у дикій природі птахи живуть коротше через ризики й хижаків, тоді як у зоопарках вони можуть доживати до десятків років і навіть понад століття в окремих випадках.