Геолог, гірничий інженер і держменеджер 19 століття - Євграф Петрович Ковалевський залишив слід у картографії промислової України. Саме йому приписують термін "Донецький басейн", що згодом скоротився до "Донбас". Але його ім’я пов’язують і з менш очевидними сторінками - роллю у системі освіти імперії та суперечливими згадками про друк "Кобзаря".
Як Євграф Ковалевський без гучних заяв та скандалів створював українську історію, розповідає РБК-Україна.
Як з’явився Донбас
На початку 19 століття Євграф Ковалевський провів серію геологічних експедицій на схід України. Тоді це були степи, де вугілля ще не стало символом індустріального прориву.
Учений уперше описав вугільні пласти, склав стратиграфічні карти, систематизував дані про підземні поклади та використав у своїх звітах поняття "Донецький кам’яновугільний басейн".
З цих технічних звітів і з’явився термін, який через кілька десятиліть став не просто географічним, а політичним і культурним знаком. Наукова мова перетворилася на ім’я регіону - "Донбас".
Саме тому Ковалевського можна вважати "батьком" поняття, яке й сьогодні визначає частину українського ландшафту.
Варто також додати, що Ковалевський у 1820-х роках дав прогноз про наявність у районі міста Бахмута покладів кам'яної солі.
Від шахт до освіти
Після успіху в геології Ковалевський зробив кар’єру державного службовця - від директора Гірничого департаменту до міністра народної освіти (1858-1861). Він працював у системі, де імперія намагалася модернізувати освіту, але при цьому не втратити контроль над ідеологією.
Саме тому діяльність Ковалевського на посаді міністра - подвійна. З одного боку, він підтримував розвиток університетів і технічних училищ, сприяв створенню нових навчальних програм. З іншого - опинився в епіцентрі конфліктів навколо цензури, зокрема й щодо українських авторів.
"Ковалевський Євграф Петрович - з роду українських козацьких старшин. Дворянин. Власник 180 душ в Харківській (родові) і 75 душ в Петербурзькій (набуті) губерніях", - так описують цього вченого в енциклопедіях.
Євграф Ковалевський (фото: zabytki.in.ua)
Шевченко, цензура і легенда
У деяких джерелах - переважно в локальних історичних нарисах та родинних хроніках з’являється твердження, що Євграф Ковалевський нібито "сприяв" або "дозволив" друк першого "Кобзаря" Тараса Шевченка 1840 року. Звучить гарно - інженер, який відкрив Донбас, ще й допоміг вивести українське слово з-під цензури.
Але якщо відкрити архіви, картина намальовується трохи складніша. Офіційним цензором видання "Кобзаря" був Петро Корсаков, а рішення про друк ухвалювалося в Петербурзькому цензурному комітеті. Ім’я Ковалевського не згадується в жодному документі, який прямо пов’язував би його з цим дозволом.
Втім, достеменно відомо, що під час його керівництва міністерством народної освіти Російської імперії (вже у 1858-1861 роках) тривали дискусії про послаблення цензури. Тож цілком можливо, що саме його адміністративний та прагматичний підхід до влади створював умови для більш гнучкої політики щодо друку українських текстів.
В 1856-1858 роках Ковалевський став головою Московського цензурного комітету (26 травня 1856 вступив на посаду), а ще віцеголовою Товариства історії та старожитностей російських (1857-1858).
Технократ, який змінив карту
Ковалевський залишився в історії не як політик чи реформатор у блискучому сенсі, а як технократ, який задав логіку індустріального розвитку Сходу України. Він першим побачив у степах потенціал енергетичного центру, першим описав вугілля як ресурс, що може змінити економіку.
Його "Донецький басейн" став базою для розбудови інфраструктури, шахт, заводів і міст. І хоч сам він помер задовго до того, як слово "Донбас" стало брендом важкої промисловості, саме його наукові звіти запустили цей процес.
Вас також може це зацікавити:
- Українка, що стала королевою вікінгів
- Як автор вислову "Сміливі завжди мають щастя" пережив тортури НКВС
- Перший сатирик в українській історії, який висміював вади суспільства
Для написання цього матеріалу були використані такі джерела: Локальна історія, UACrisis, Енциклопедія історії України, Вікіпедія.
