Сніг по вікна та льодові базари: якою була зима в Україні у XVIII-XIX століттях

У 18-19 століттях українська зима була геть іншою, ніж ми звикли сьогодні. Сніг по вікна, тижневі завірюхи, замерзлі річки, що перетворювалися на дороги, й обряди, які народжувалися в умовах холоду. РБК-Україна розповідає, якою була українська зима кілька століть тому - від клімату й побуту до свят, транспорту та звичаїв. Суворі морози та завірюхи Зими кілька століть тому були не просто порою року - вони визначали ритм життя, господарство, культуру й навіть маршрути пересування. Україна перебувала під впливом Малого льодовикового періоду, тож холоди приходили рано, трималися довго, і здавалися людьми так само природними, як сьогодні міжсезоння. Сніг, що лягав у грудні й не танув до березня, був нормою. Морози, які трималися на рівні -20 -30°C, вважалися звичними. А річки замерзали настільки міцно, що на Дніпрі влаштовували "льодові базари" - тимчасові торгівельні ряди прямо посеред русла. Та попри суворі умови, кожен регіон жив цією зимою по-своєму - з власними ритуалами, страхами, святами, сільськими хитрощами й культурними кодами.

Залізна дорога на Львівщині, 1920-ті роки. (фото: t1.ua) Полісся: країна снігових коридорів Північна Україна знала, що таке справжня зима. Тут сніг лежав найглибшим шаром, подекуди утворюючи вузькі проходи між хатами - своєрідні зимові тунелі. Болота промерзали частково, тому шлях обирали обережно, користуючись пам’яттю старших. Полісся залишило багато найдавніших колядок і зимових переказів, адже саме тут вечорниці тривали найдовше: коли сніг замітав усе навколо, людям лишалося співати, розповідати казки та берегти вогонь. Карпати: зима, що відрізала полонини від світу Карпатська зима - найдраматичніша. Заметіль могла накрити село так, що двері доводилося відкопувати. Чоловіки часто зимували в горах, працюючи в лісорубних артілях і повертаючись додому лише на свята. Тут традиції виглядали особливо яскраво: "березніки", маски з овечих шкур, дзвоніння, вертепи, що більше нагадують театральну виставу. У Карпатах зима стала справжнім культурним магнітом - тут творилися найвиразніші зимові образи українського фольклору. Поділля: ярмарки, щедрівки та помірні морози Подільські зими були холодними, але рівними. Снігу менше, ніж на Поліссі, та досить, щоб життя сповільнювалося й переходило в "ярмарковий режим". Взимку Поділля перетворювалося на центр торгівлі - купці з Волощини, Польщі й Галичини з’їжджалися саме в цей сезон. Тут звучали й найвідоміші щедрівки, які й сьогодні легко впізнати за мелодикою й ритмом. Слобожанщина: степова зима з лютим вітром Слобожанщина мала найхолодніший вітер. Навіть при помірних  -10 -15°C відчутна температура падала нижче -25°C. Завірюхи накривали степ так щільно, що зникали дороги й орієнтири. У документах Харківської губернії збереглися повідомлення про зграї вовків, які взимку виходили до шляхів - настільки глухим і ізольованим ставав простір. Та саме тут народжували ритмічні танки й щедрівки, що нині вважаються класикою українського зимового фольклору. Галичина: ремесла, ковзанки та міські свята Галичина жила зимою "європейського взірця". У Львові 19 століття працювали ковзанки, які іноземці ставили вище віденських. Селяни займалися ремеслами: ткали, випалювали глину, робили дерев’яні іграшки, які продавали на сезонових ярмарках. Образи кози, ведмедя, багатоголосі коляди - це галицькі коди, які досі впізнаються в зимових обрядах.

Львів, засніжена вулиця Стрийська, 1929 р. (фото: t1.ua) Причорномор’я: легка зима з небезпечними буревіями На півдні України зима здавалася лагідною: річки не завжди замерзали, морози були короткі. Але степові хуртовини могли за кілька годин перетворити рівнину на білу пустелю. Села іноді буквально викопували з-під снігу. Пристані залишалися активними, і взимку купити свіжу рибу було простіше, ніж улітку. Київщина та Лівобережжя: річки, що ставали трасами У Центральній Україні зима була ключовим інфраструктурним сезоном. Дніпро, замерзнувши, перетворювався на дорогу - швидшу й безпечнішу, ніж осінні болота чи весняні калюжі. Сани з товарами рухалися від Києва до Полтави, а на льоду працювали тимчасові крамниці. Подільський Київ жив різдвяними ярмарками, ковзанками, шумом саней і вечорницями. Це була зима, яка збирала людей разом, створювала міські ритуали й формувала той самий образ "зимового Києва", який згадують у старих спогадах. Зима, що формувала українців Кліматичні зміни 19 століття поступово "відпустили" Україну - зими стали теплішими. Залізниці змінили логістику, нові печі спростили побут, а замерзлі річки перестали бути дорогами. Та атмосфера тих зим - із хуртовинами, які лякали, й обрядами, які єднали - залишилася у піснях, легендах і зимових звичаях, що досі повертають нас у час, коли мороз був головним архітектором життя. Вас також може зацікавити:

• Які 5 трагедій пережив Львів та відбудувався знову
• Як виглядає "Біблія" надрукована у 16 столітті
• Як наші предки святкували весілля та що збереглось до сьогодні

Для написання цього матеріалу були використані такі джерела: ЕтноСвіт, Internet Encyclopedia of Ukraine, SpringerLink, Історична правда, t1.ua.