Юлія Коренюк з "Холостяка": У мене були всі шанси стати обраницею Цимбалюка, але навіщо?

Фотографиня Юлія Коренюк вирішила піти з проєкту "Холостяк" до Церемонії троянд і просила Тараса Цимбалюка, аби він її "відпустив". Учасниця реаліті залишила реаліті, а нині зізналася, чи шкодує про своє рішення. В інтерв'ю РБК-Україна Юля розповіла, чи хотіла вона залишитися на проєкті, що думає про Цимбалюка та чи бачила з ним своє майбутнє, хто з дівчат дійсно підходить актору та якого чоловіка хоче бачити перед собою. – Не шкодуєте про своє рішення піти з проєкту? Чи були думки залишитися, якби Тарас спробував вас вмовити? – Ймовірність є завжди, але вона була дуже невеликою - 001 відсоток. Я чуттєва жінка, і могла б розчулитися, якби відчула від нього справжній імпульс. Але його не було. Тарас почав діалог зі мною з нападу та претензії - мовляв, я не прошу часу, щоб подзвонити дитині. Це не так. І як актор він мав би мене зрозуміти, бо сам живе в режимі, де зйомки можуть закінчуватись дуже пізно, дуже рано, або в моменти, зовсім не зручні для дзвінка дитині. По друге, наша розмова тривала майже годину, зрозуміло що весь метр не може увійти в ефір, була ситуація (питання) через яке я була шокована, саме до цього був мій коментар в машині "я в шоці", а не до того, що Тарас мене відпустив - це було очікувано, я знала, що він не буде тримати. Це логічно, ще багато дівчат, втрати нема. Загалом щось пішло не так від самого початку, ми зіткнулися характерами.

Юля з "Холостяка" (фото надане учасницею) – Взагалі, уявляли себе у фіналі? Бачили себе поруч із Тарасом як його обраницю? – Я класна жінка й бачу себе поруч із класним чоловіком. І Тараса я вважаю таким. У мене були всі можливості та шанси стати його обраницею в проєкті. Але навіщо це, якщо ми не порозумілися вже на старті? Для історії "ми були разом місяць", але в нас не вийшло? Я ж кажу, що моя концепція у стосунках - знайти глибокий партнерський звʼязок, а не романтичну історію. І якби я дійсно йшла виключно за піаром, дійшовши до 6 епізоду - я б точно залишилась, бо всі розуміють, чим далі - тим більше популярності. І так, як я, вчинили б одиниці.  – В останньому випуску, з якого ви пішли, у Цимбалюка було два поцілунки з дівчатами. Якби залишилися, були б ревнощі? – Я взагалі не ревнувала б. Я просто робила висновки: з іншими дівчатами є конект і історія, а у нас - ні. Тому було дивно - як жінка я бачила наче зацікавленість чоловіка, але дій в мою сторону не було: побачень тощо. – Коли дивитесь проєкт уже як глядач, задоволені тим, як вас побачили інші? – Бачать, як бачать. Я отримала дуже багато лонгридів і отримую по сьогоднішній день - від людей, які роздивилися мене глибше, ніж поверхове сприйнята моєї героїні.  Для мене це значно цінніше, якість сприйняття, а не кількість схвалення.

Юля з "Холостяка" (фото надане учасницею проєкту) – Як щодо коментарів і слів дівчат? Хтось здивував або розчарував? – Ніхто, бо не було жодних очікувань. Трохи неприємно лише одне - мало хто підтримав мене публічно, коли був хейт. Хоча вони знали про мене більше, ніж глядач Я вважаю, що публічна підтримка серед інших героїнь проєку під час хейту це важливо і має вплив. Тому я так робила. Мені не шкода, коментарі - безкоштовні, а людяність - неоціненна.  – Кому б ви щиро бажали перемоги? – Анастасії. – Хто, на вашу думку, максимально не "метчиться" з Тарасом? –  На мій погляд, ніхто з тих дівчат, які залишилися, окрім Анастасії.  – Згадаємо ситуацію з сукнями. Чому вас назвали нещирою? – Знаєте, мабуть, вони навіть праві. Я не була щирою з усіма і робила це свідомо. Я вважаю, що щирою треба бути з близьким колом або з тими, з ким одразу є відчуття безпеки та збігу енергій. У таких стосунках я найщиріша людина у світі. Це може підтвердити кожен, хто мене знає. А закритість це життєвий досвід – Після повернення додому сумували за реаліті? Як швидко адаптувалися? – Перші два тижні я майже не розмовляла. Проводила час із сином, намагалася відновити енергію для нього. Коли я повернулася, наступного дня моя свекруха потрапила до шпиталю. Я повернулася дуже вчасно, бо далі дитині просто не було б з ким залишитися. Інтуїція присутня, зрозуміють не всі.

Юля Коренюк з сином (фото з особистих архівів) –  Згадайте найщасливіший момент на "Холостяку". – Коли ми з дівчатами залишалися втрьох у нашій кімнаті на горищі й могли просто бути собою в щирих розмовах. Тоді було відчуття дому, якого так бракувало. – А найважчий момент? – Перша вечірка - фізично мені далась важко, я вже не молодь. Та моя остання церемонія троянд. Наша розмова з Тарасом була дуже емоційна мені здалось в якийсь момент, що її вже ніхто не контролював. – Багато обговорень викликала ситуація з трансфером і продуктами в Карпатах. Що б сказали хейтерам? – Що вчинила б точно так само. І давайте чесно, ви реально думаєте, що коли я так вчинила, я не розуміла, який шквал хейту спаде на мою долю після виходу цього епізоду? Чи реально ви думаєте, що кожна із дівчат не хотіла вчинити так само, але через страх осуду - не могли собі дозволити це зробити? Це просто факт.  – З огляду на все, якби могли повторити - пішли б на проєкт знову? – Ні, сто відсотків. Добре, що я не дивилася "Холостяка" до участі й не знала всіх підводних каменів. Я не усвідомлювала наперед, наскільки умови можуть бути важкими саме для моєї особистості. І добре, тому що якби знала - не пішла. 

Учасниця "Холостяка" відповіла, чи бачила себе у фіналі (фото надане Юлією) – Опишіть чоловіка, якого хочете бачити поруч. Тарас відповідав вашим очікуванням? – Я бачу поруч лише коханого чоловіка. І саме тому я майже шість років без стосунків, бо не погоджуюся на менше. Я вірю, що зустріну своє кохання. Тому не шукаю його, а просто живу своє життя, роблю щось у нього для свого успіху в майбутньому, а коли ти одна в країні в умовах війни - то не так просто, як здається.  Тарас класний, але в нас не склалося. Можливо, в реальному житті могло б бути інакше… Але, як є.   Також читайте, як Надія Авраменко розповіла в інтерв'ю РБК-Україна про щирість на "Холостяку", скандали між учасницями та особисте життя Цимбалюка. А ще дізнайтеся, що вчителька Яна розповіла в інтерв'ю РБК-Україна про залаштунки проєкту, щирість учасниць та власні почуття до Тараса.