Багата, щедра чи голодна: яку кутю варять на Різдво, Щедрий вечір і Водохреще
Кутя - це не просто солодка каша, а головна обрядова страва української зими. Протягом святкового циклу її готують тричі, і щоразу вона має іншу назву, склад і значення. Якщо на Різдво ми готуємо пісну страву, то на Маланку кутя стає справжнім делікатесом, а перед Водохрещам - максимально скромною.
РБК-Україна розповідає про три види куті: багату, щедру та голодну, і пояснює, у чому їхня принципова різниця.
Багата кутя (на Святвечір перед Різдвом)
Це перша кутя, з якої починаються зимові святкування. Хоча вона й називається "багатою", за правилами вона має бути пісною. Її готують 24 грудня та ставлять на стіл на Святвечір.
"Багата" вона не через масло чи жир, а через різноманіття складників (мак, мед, горіхи, родзинки) та 12 пісних страв, що її супроводжують.
У її складі лише рослинні продукти: пшениця, мед, тертий мак і щедра порція горіхів. Жодного молока чи масла.
Щедра кутя (напередодні Нового року/Маланки)
Другу кутю готують перед початком нового календарного року. Це час розваг, щедрівок та великих застіль. Її готують 31 грудня та ставлять на новорічний стіл.
Це єдиний раз у році, коли кутя може бути непісною. Оскільки піст уже закінчився, у страву можна сміливо додавати вершкове масло, вершки, молоко або навіть домашній коньяк для аромату.
Вважалося, що чим "багатшим" буде смак цієї куті, тим більше ситості та добробуту прийде в дім у новому році. Саме до щедрої куті подають домашню ковбасу, буженину та інші м’ясні страви.
Голодна кутя (напередодні Водохреща)
Третя кутя готується у вечір перед Хрещенням Господнім. Це день суворого посту та духовного зосередження. Її готують 5 січня.
Її називають "голодною", бо вона максимально проста. Найчастіше це просто відварене зерно пшениці, підсолоджене медом.
У голодну кутю зазвичай не кладуть горіхи, цукати чи багато сухофруктів. Також у цей вечір не готують великого бенкету - лише пісну вечерю, щоб очистити організм перед освяченням води.
Яке зерно обрати?
Традиційно українці використовували пшеницю, проте в різних регіонах кутю могли готувати з ячменю чи навіть рису.
Яке б зерно ви не обрали, головне, щоб воно було добре розварене, але не перетворилося на кашу. Цілі зеренця - це символ неперервності життя і зв’язку між поколіннями.
Чи можна міняти інгредієнти?
Традиції не забороняють експериментувати зі смаком, особливо у щедру кутю. Додавання журавлини, кураги або меленої кориці зробить страву цікавішою.
Проте незмінною основою завжди залишаються три речі: зерно (символ вічного життя), мак (достаток) та мед (солодкість земного буття).
Вас може це зацікавити:
- 16 божевільних способів зустріти Новий рік в інших країнах
- 5 авторських колядок, які століттями вважали народними
- Українські традиції наших предків, які варто повернути у сучасну родину