ГУР ON FIRE. Як українські розвідники змінювали хід війни у 2025 році
На обрії догорала заграва. Стомлене сонце повільно пірнало у полум’яну лаву власного світла, ховалось за скелети лісопосадок ― ще трохи і їх цілковито поглине фіолет сутінків. Час настав.
В одне із надсекретних місць одномоментно з’їхались декілька автомобілів. Увімкнені фари відбивали сизий силует ― його гвинти, крила й шасі. Довкола ворушились тіні ― спецпризначенці ГУР перевіряли готовність начинених вибухівкою далекобійних “Бобрів” і “Лютих”.
Загудів мотор ― і перший пішов: відірвався від землі, набрав висоту над верхівками голих дерев, встиг захопити крильми останні червоні сонячні згустки і рушив у протилежний бік. Цієї ночі на росії знову горітиме її кров і залізо війни: нафтопереробні заводи, підприємства ВПК, засоби ППО, ворожі об’єкти авіації та флоту.
Координати цілей ― здобуті розвідниками. Вогневі засоби ураження ворога на землі, в повітрі й на морі, які долають сотні й тисячі кілометрів ― на озброєнні бійців ГУР. Часто ця новітня зброя виготовлена за безпосередньої участі або у взаємодії з ГУРівськими “технарями”.
Ціла система з фахівців і машин у структурі воєнної розвідки України працює, аби безперервно здобувати нові дані та підтверджувати результати роботи побратимів ― майстрів бойових мистецтв війни ХХІ століття.
І, нарешті ― механізми своєчасної публічної демонстрації сили і стійкості України на четвертому році найбрутальнішої з часів Другої світової війни в Європі.
Демонстрації ― собі, одвічному ворогу, всьому світу.
У 2025-му великий і складний механізм ГУР МО України працював безвідмовно і результативно ― про це свідчать факти. Разом з усіма Силами безпеки і оборони держави українські воєнні розвідники творили справжні шедеври військової справи, на які мало хто у світі міг би наважитись, в які мало хто міг би повірити, чому прагнуть навчитись усі армії світу.
Усі ці витвори, результати боротьби ― аби захистити наші міста і села від російського варварства, якомога відчутніше виснажити п’яних вампірів москви та скоротити їхню армаду, а ще ― справою вселити впевненість, що завтра над Україною знову зійде сонце і боротьба за наше вільне життя продовжиться.
"Санкції" проти російської нафти
У 2025 році спецпідрозділи ГУР стали важливою складовою вогневої далекобійної кампанії Сил безпеки і оборони України, спрямованої на різке зниження джерел прибутків агресора для ведення війни.
У результаті так званих “санкцій” України, як назвали наші далекобійні удари в медіа, російська нафтопереробка скоротилась на майже 21%.
“Ви розумієте, що це за втрати? Це великі кошти. А економіка росії побудована саме на цьому – нафта, газ і, скажімо так, золото. Все. Більше нічого нема”, – начальник ГУР МО України генерал-лейтенант Кирило Буданов в одному з інтерв’ю так описав “санкційну” політику України щодо нафтопереробки держави-агресора.
Газотранспортна інфраструктура держави-агресора росії, які нафтотранспортна, зазнавали впливів загадкових несприятливих геологічних явищ, що їх не міг витримати навіть метал труб, як це нещодавно трапилось, наприклад, із магістральним газогоном “Центральна Азія ― Центр” у волгоградській області. Або ж липні ― з ділянкою магістрального газогону у місті лангепас тюменській області. Або в жовтні ― із усіма трьома нитками нафтопродуктопроводу “кольцевой” у московській області.
У пікові моменти на росії навіть виник дефіцит пального. Брак ресурсів через війну, інші негативні наслідки для економіки та фінансового сектору ― це те, що повинно відчувати населення держави-агресора, те, що повинна відчувати москва і її окупаційна армія. І вони відчувають.
Отже, це важливий результат, яким можна і треба гордитись, особливо коли дія економічних санкцій проти росії не відповідає очікуванням українського народу, проти якого триває геноцидна російська війна.
Невловимі "Примари" в Криму
Успішні удари по нафтопереробній інфраструктурі держави-агресора росії, а також по об’єктах її ВПК ― результат об'ємної складної роботи.
Аби процес ослаблення агресора давав результат, необхідні не лише точні дані, здобуті кіберфахівцями, космічною, агентурною та OSINT розвідкою ― важливо, аби добрий далекобійний дрон чи ракета могли безперешкодно долетіти саме туди, де треба.
Отже, важливим вектором бойової роботи ГУР стало знищення засобів протиповітряної оборони росії.
Лише один спецпідрозділ воєнної розвідки ― “Примари” ― у 2025 році знищив або вивів з ладу російських засобів ППО на мільярди доларів.
Уже традиційні систематичні відеозвіти “Примар” про виконану бойову роботу ― справжня радість для кожного українця, який має змогу насолоджуватись історичними кадрами ударів по військових об’єктах росії, розміщених, зокрема, на території тимчасово окупованого Криму: горіли дороговартісні радіолокаційні системи, пускові установки й командні пункти зенітно-ракетних комплексів С-300 та С-400, російські “панцирі”, “буки” і “тори”, а ще ― військові судна, гелікоптери та літаки.
Вперше в історії “Примари” вистежили та уразили два російські літаки-амфібії Бе-12 “Чайка”, оснащені дороговартісним обладнанням для виявлення та ведення боротьби з підводними човнами.
Разом із “Примарами” у складі воєнної розвідки України діють і інші спеціальні підрозділи та складові, які оперують далекобійними дронами та ракетами і завдають ударів по агресору під час комбінованих атак Сил безпеки і оборони України. Їхні результати ― також підривають військовий потенціал москви.
Створені шляхом прицільних ударів України прогалини в оборонних системах ворога і дозволяють проникати на стратегічну глибину та досягати військових цілей.
Земля. Активні дії
Складна ситуація на лінії бойового зіткнення з російською окупаційною армією не залишала інших варіантів, крім як нарощувати чисельність та зміцнювати якість підготовки підрозділів активних дій ГУР МО України, масштабувати безпілотний компонент, застосовувати силу спецпризначенців воєнної розвідки на найбільш складних ділянках.
Департамент активних дій ГУР МО України, який об’єднує спецпідрозділи “Кракен”, “Артан”, “Шаманбат”, Міжнародний легіон та низку інших технологічних підрозділів, постійно демонстрував кадри методичного знищення московитів, їхніх транспортних засобів, озброєнь та військової техніки, дронів із різних ділянок фронту ― під час ближніх стрілецьких боїв, шляхом нальотів FPV та скидами із важких бомберів, артилерійськими ударами, внаслідок успішних диверсійних дій.
Важливим бойовим здобутком стала спільна комплексна операція спецпідрозділу ГУР МО України “Артан” і Третього армійського корпусу ЗСУ на Лиманському напрямку ― в результаті злагоджених дій, зокрема штурмових, вдалось стабілізувати ситуацію на визначеній ділянці фронту, поліпшити позиції, знищити полк російських окупантів.
“Разом із ГУР досягли оперативно-тактичного результату на Лиманському напрямку. Це продовження традиції ще з часів звільнення Мощуна й прориву гелікоптерів до Маріуполя — підставляти один одному братерське плече. Вдячний за зразкову співпрацю”, — заявив командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький.
Значний ажіотаж викликала операція “Спецпідрозділу Тимура” в Покровську, в межах якої задіяли авіацію ГУР МО України. Висадка десанту з гелікоптерів Black Hawk як частина комплексної місії з посилення оборони міста була настільки зухвалою, що спровокувала дискусії у середовищі різних коментаторів про доцільність такого ризику.
Утім війна сама по собі є ризиком. Про це у підсумковому інтерв’ю для Суспільного нагадав Кирило Буданов, і пояснив значення операції під Покровськом ― ситуація була складною, росіяни вже рапортували про начебто окупацію міста. Дуже символічного для України міста, де композитор Микола Леонтович колись творив свого “Щедрика”.
Ніщо інше, крім використання гелікоптерів, не могло забезпечити блискавичної концентрації значної кількість сил у конкретній точці, щоб втримати позиції для підходу суміжних підрозділів ЗСУ, дати відсіч ворогу, зірвати активні м’ясні штурми росіян. Завдяки справжньому героїзму пілотів та спецпризначенців ГУР та спільним скоординованим діям із залученими силами темп російського наступу був зірваний.
Важливими для стабілізації обстановки та поліпшення тактичного становища українських сил були операції спецпідрозділів ГУР зі знищення ворога на Сумщині, Донеччині, у Запорізькій та Харківській областях, зокрема на Куп’янському напрямку.
У контрударі з відбиття Куп’янська наприкінці року, які спланував та реалізував корпус НГУ “Хартія” та підрозділи ЗСУ, брали участь і спецпризначенці ГУР. Успіх Сил безпеки і оборони України в Куп’янську викрив чергову брехню путіна та його генералів про начебто захоплення міста і вкотре засвідчив ― якість планування та технологічні рішення на полі бою здатні переважити, перемолоти масу.
Такі епізоди успіху дуже важливі, особливо на тлі складної дипломатії, яка активізувалась на четвертий рік виснажливої війни.
Ситуація на фронті залишається напруженою і загостреною, зокрема у Донецькій та Запорізькій областях. Ці регіони вимагають посиленої уваги ― за оцінками воєнної розвідки, що їх озвучив наприкінці 2025 року начальник ГУР, Донбас і Запоріжжя залишаються пріоритетом у завойовницьких планах росії на 2026 рік.
Фактор Кирила Буданова
Упродовж 2025 року начальник ГУР МО України Кирило Буданов продовжив сповідувати власний принцип ― бути поруч зі бійцями спецпідрозділів там, де важко, там, де підтримка і слово генерала критично важливі.
Буданов вийшов на катерах у Чорне море та прибув до спецпризначенців ГУР, які виконували завдання на нафтогазовидобувних платформах. Він перебував разом зі спецпризначенцями під час операції на Покровському напрямку, а перед Різдвом прибув на позиції розвідників у Запорізькій області.
Заслужені в бою нагороди, які Буданов вручив воїнам за професіоналізм і хоробрість, безсумнівно, мотивують, але сама поява бойового генерала в секторі ― це фактор, який піднімає бойовий дух і впевненість.
Герой України, видатний бойовий генерал поруч з воїнами у так званій “кіллзоні”, куди долітають російські FPV ― це залишається в скарбниці пам’яті кожного солдата та офіцера, які щодня ризикують і б’ються, творять бойову славу ГУР та пишуть історію України.
"Від тіні минулого до світла перемоги"
У середині 2024 року Верховна Рада України ухвалила закон, що дозволяє воювати громадянам, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі. У лавах ГУР, як і в інших складових Сил безпеки і оборони, були створені підрозділи, до яких увійшли колишні ув’язнені.
Попри усі складнощі організаційного процесу, специфіку та чутливість теми, результати таких загонів засвідчили їхню вкрай високу боєздатність.
Один із таких штурмових підрозділів ― “Артан Х” у складі спецпідрозділу ГУР “Артан” ― фактично весь рік тримав оборону на визначених секторах фронту на Запорізькому напрямку, а також на інших відрізках лінії зіткнення.
Бійці “Іксів” брали в полон російських полонених, знищували ворога, демонстрували найвищий рівень бойового братерства ― кожен з бійців готовий ризикувати заради порятунку побратима.
У травні 2025 року на Запорізькому фронті троє бійців підрозділу, які проникли до ворожих позицій з диверсійно-розвідувальною метою, потрапили в полон до росіян, але їх зуміли відбити побратими філігранними ударами FPV.
За словами командира “Артану Х” з позивним Фаворит, серед особового складу траплялись окремі випадки СЗЧ, але більшість хлопців свій “другий шанс” не марнує ― кожен, хто проявляє себе на війні, має такі ж привілеї, як і інші воїни. Вони отримують зарплату, мають відпустку, яку проводять з рідними, мріють і планують майбутнє.
Досвід “Артану” та інших бойових підрозділів ГУР, у чиїх лавах воюють колишні засуджені, ― це добрий приклад рішення, яке посилило обороноздатність України.
Magura. Еволюція
Magura — бойовий надводний дрон ГУР МО України, яким оперують майстри зі спецпідрозділу Group 13 — цілком виправдано став символом перемоги над росією на Чорному морі.
У 2025 році світ побачив чергові історичні здобутки та еволюцію дронів Magura — журналістам, експертам військової справи, волонтерам та благодійникам вперше презентували новітні модифікації надводних дронів ГУР:
Унікальний успіх Маґури у морі та в повітрі над акваторією, а також результати інших морських дронів, які є на озброєнні Сил безпеки і оборони України, вже вивчають війська НАТО.
Восени 2025 року українські морські дрони вперше виконували завдання під час комплексних військових навчань альянсу REPMUS, що відбулись у Португалії. А вже у грудні 2025 року прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенеґру та Президент України Володимир Зеленський домовились про спільне виробництво бойових морських дронів.
"Офтальмологія" від ГУР
Спеціальні операції, причетність до яких ГУР офіційно не підтверджує і не спростовує, а самі московити звинувачують українську воєнну розвідку, теж заслуговують на особливе місце в підручниках з військового мистецтва.
У лютому 2025 року в підрозділах російських окупантів, які займаються застосуванням FPV-дронів, трапилась серія вибухів окулярів до них. Йдеться про десятки таких випадків.
Сеанс “офтальмології” для російських операторів дронів реалізували шляхом доставки до ворожих підрозділів попередньо замінованих FPV-окулярів під виглядом волонтерських, тобто безплатних.
Девайси вибухали у момент увімкнення прямо на московитських черепах. Після появи інформації про операцію з FPV-окулярами в ЗМІ почали проводити паралелі із відомою моссадівською місією із замінованими пейджерами. В обох випадках ― це рівень найвищої майстерності та вигадливості, від якої направду очі вилітають з орбіт.
Бойові підрозділи російської армії, які використовують дрони ― це насправді гостра проблема, оскільки агресор показав здатність до швидкого масштабування безпілотної складової. Йдеться про масове застосування різних типів ― і бойових, і розвідувальних.
Один із таких ворожих підрозділів ― так званий центр “рубікон”. Відрізки фронту, де перебувають окупанти з “рубікону”, стають вельми складними, тому спецпризначенці ГУР разом з іншими складовими Сил оборони не шкодують засобів для нейтралізації противника ― влаштовують справжнє полювання за операторами.
Один із яскравих епізодів трапився у листопаді 2025 року, коли спецпризначенці Департаменту активних дій ГУР МО України виявили штаб російських загарбників із “рубікону” і спрямували туди дрон FP-2, оснащений понад 105 кілограмовою бойовою частиною ― ліквідували офіцерів і операторів ворожого підрозділу.
Перерізання логістичних ліній російської армії як на окупованих українських землях, так і на території держави-агресора ― систематична робота, яку виконують і спецпризначенці ГУР, і рух спротиву.
Вибухи на ворожих складах і базах, атаки військових поїздів та залізничної інфраструктури, яку використовує російська окупаційна армія сповільнюють її рух та діють на нерви московським вождям.
Боротьба має стати справою кожної людини
Перераховані вище знакові операції, вагомі результати роботи, які свідчать про розвиток ГУР МО України, звісно, не охоплюють всіх напрямків діяльності.
ГУР продовжує забезпечувати військово-політичне керівництво України достовірною та точною інформацією, на основі якої ухвалюються критично важливі рішення. Це безумовний пріоритет і основне завдання спецслужби.
ГУР долучений до процесу переговорів щодо завершення війни ― “багатосторонніх і складних”, як їх охарактеризував генерал-лейтенант Кирило Буданов.
Координаційний штаб з питань полонених, який очолює Кирило Буданов, продовжує боротьбу за звільнення з російського полону українських військових та цивільних.
Фахівці ГУР спільно з колегами з МЗС України проводять складні евакуаційні місії ― рятують громадян України, які опинились в біді під час збройних конфліктів у різних точках світу.
Спеціалісти ГУР продовжують витончені операції у кіберпросторі держави-агресора ― ламають, проникають, здобувають терабайти важливих даних, виводять з ладу цифрову інфраструктуру важливих об’єктів росії.
Команда ГУР продовжує наповнювати відкриту базу даних про механізми обходу росією санкцій War&Sanctions: іноземні компоненти у зброї агресора, тіньовий танкерний флот росії, будова дронів і ракет, структура ВПК агресора, дані про російських викрадачів дітей України ― розділи постійно оновлюються та є важливим джерелом інформації для українських та світових медіа, експертів та чиновників.
Стратком ГУР реалізує низку проєктів у сфері інформаційної безпеки держави, через публічну комунікацію зміцнює статус спецслужби, що напряму впливає на довіру і розвиток воєнної розвідки.
Рекрутери ГУР збагачують структуру розумними і хоробрими, співпрацюючи, зокрема, з провідними університетами України.
Усе це ― важливо. Але найголовніше, від чого залежить дипломатія, політичні процеси і майбутнє ― це збройна боротьба, прояви розумної і збройної сили ― те, що роблять підрозділи ГУР на землі, на морі, в повітрі; на фронті, на окупованих землях, на території держави-агресора росії, повсюди у світі, де потрібно захистити інтереси України.
Українці не повинні мати ілюзій і сподіватись на диво. Легко не буде. Тільки наша стійкість, готовність пройти разом довгий виснажливий і складний шлях боротьби визначає нашу реальність і формує контури нашого майбутнього. Отже, оцінка генерала Буданова, яку він висловив на початку 2025 року релевантна і для 2026-го: “Щоб настала перемога ― це має стати справою кожної людини”.
Загудів мотор ― і перший пішов: відірвався від землі, набрав висоту над верхівками голих дерев, встиг захопити крильми останні червоні сонячні згустки і рушив у протилежний бік. Цієї ночі на росії знову горітиме її кров і залізо війни: нафтопереробні заводи, підприємства ВПК, засоби ППО, ворожі об’єкти авіації та флоту.
Координати цілей ― здобуті розвідниками. Вогневі засоби ураження ворога на землі, в повітрі й на морі, які долають сотні й тисячі кілометрів ― на озброєнні бійців ГУР. Часто ця новітня зброя виготовлена за безпосередньої участі або у взаємодії з ГУРівськими “технарями”.
Ціла система з фахівців і машин у структурі воєнної розвідки України працює, аби безперервно здобувати нові дані та підтверджувати результати роботи побратимів ― майстрів бойових мистецтв війни ХХІ століття.
І, нарешті ― механізми своєчасної публічної демонстрації сили і стійкості України на четвертому році найбрутальнішої з часів Другої світової війни в Європі.
Демонстрації ― собі, одвічному ворогу, всьому світу.
У 2025-му великий і складний механізм ГУР МО України працював безвідмовно і результативно ― про це свідчать факти. Разом з усіма Силами безпеки і оборони держави українські воєнні розвідники творили справжні шедеври військової справи, на які мало хто у світі міг би наважитись, в які мало хто міг би повірити, чому прагнуть навчитись усі армії світу.
Усі ці витвори, результати боротьби ― аби захистити наші міста і села від російського варварства, якомога відчутніше виснажити п’яних вампірів москви та скоротити їхню армаду, а ще ― справою вселити впевненість, що завтра над Україною знову зійде сонце і боротьба за наше вільне життя продовжиться.
"Санкції" проти російської нафти
У 2025 році спецпідрозділи ГУР стали важливою складовою вогневої далекобійної кампанії Сил безпеки і оборони України, спрямованої на різке зниження джерел прибутків агресора для ведення війни.
У результаті так званих “санкцій” України, як назвали наші далекобійні удари в медіа, російська нафтопереробка скоротилась на майже 21%.
“Ви розумієте, що це за втрати? Це великі кошти. А економіка росії побудована саме на цьому – нафта, газ і, скажімо так, золото. Все. Більше нічого нема”, – начальник ГУР МО України генерал-лейтенант Кирило Буданов в одному з інтерв’ю так описав “санкційну” політику України щодо нафтопереробки держави-агресора.
Газотранспортна інфраструктура держави-агресора росії, які нафтотранспортна, зазнавали впливів загадкових несприятливих геологічних явищ, що їх не міг витримати навіть метал труб, як це нещодавно трапилось, наприклад, із магістральним газогоном “Центральна Азія ― Центр” у волгоградській області. Або ж липні ― з ділянкою магістрального газогону у місті лангепас тюменській області. Або в жовтні ― із усіма трьома нитками нафтопродуктопроводу “кольцевой” у московській області.
У пікові моменти на росії навіть виник дефіцит пального. Брак ресурсів через війну, інші негативні наслідки для економіки та фінансового сектору ― це те, що повинно відчувати населення держави-агресора, те, що повинна відчувати москва і її окупаційна армія. І вони відчувають.
Отже, це важливий результат, яким можна і треба гордитись, особливо коли дія економічних санкцій проти росії не відповідає очікуванням українського народу, проти якого триває геноцидна російська війна.
Невловимі "Примари" в Криму
Успішні удари по нафтопереробній інфраструктурі держави-агресора росії, а також по об’єктах її ВПК ― результат об'ємної складної роботи.
Аби процес ослаблення агресора давав результат, необхідні не лише точні дані, здобуті кіберфахівцями, космічною, агентурною та OSINT розвідкою ― важливо, аби добрий далекобійний дрон чи ракета могли безперешкодно долетіти саме туди, де треба.
Отже, важливим вектором бойової роботи ГУР стало знищення засобів протиповітряної оборони росії.
Лише один спецпідрозділ воєнної розвідки ― “Примари” ― у 2025 році знищив або вивів з ладу російських засобів ППО на мільярди доларів.
Уже традиційні систематичні відеозвіти “Примар” про виконану бойову роботу ― справжня радість для кожного українця, який має змогу насолоджуватись історичними кадрами ударів по військових об’єктах росії, розміщених, зокрема, на території тимчасово окупованого Криму: горіли дороговартісні радіолокаційні системи, пускові установки й командні пункти зенітно-ракетних комплексів С-300 та С-400, російські “панцирі”, “буки” і “тори”, а ще ― військові судна, гелікоптери та літаки.
Вперше в історії “Примари” вистежили та уразили два російські літаки-амфібії Бе-12 “Чайка”, оснащені дороговартісним обладнанням для виявлення та ведення боротьби з підводними човнами.
Разом із “Примарами” у складі воєнної розвідки України діють і інші спеціальні підрозділи та складові, які оперують далекобійними дронами та ракетами і завдають ударів по агресору під час комбінованих атак Сил безпеки і оборони України. Їхні результати ― також підривають військовий потенціал москви.
Створені шляхом прицільних ударів України прогалини в оборонних системах ворога і дозволяють проникати на стратегічну глибину та досягати військових цілей.
Земля. Активні дії
Складна ситуація на лінії бойового зіткнення з російською окупаційною армією не залишала інших варіантів, крім як нарощувати чисельність та зміцнювати якість підготовки підрозділів активних дій ГУР МО України, масштабувати безпілотний компонент, застосовувати силу спецпризначенців воєнної розвідки на найбільш складних ділянках.
Департамент активних дій ГУР МО України, який об’єднує спецпідрозділи “Кракен”, “Артан”, “Шаманбат”, Міжнародний легіон та низку інших технологічних підрозділів, постійно демонстрував кадри методичного знищення московитів, їхніх транспортних засобів, озброєнь та військової техніки, дронів із різних ділянок фронту ― під час ближніх стрілецьких боїв, шляхом нальотів FPV та скидами із важких бомберів, артилерійськими ударами, внаслідок успішних диверсійних дій.
Важливим бойовим здобутком стала спільна комплексна операція спецпідрозділу ГУР МО України “Артан” і Третього армійського корпусу ЗСУ на Лиманському напрямку ― в результаті злагоджених дій, зокрема штурмових, вдалось стабілізувати ситуацію на визначеній ділянці фронту, поліпшити позиції, знищити полк російських окупантів.
“Разом із ГУР досягли оперативно-тактичного результату на Лиманському напрямку. Це продовження традиції ще з часів звільнення Мощуна й прориву гелікоптерів до Маріуполя — підставляти один одному братерське плече. Вдячний за зразкову співпрацю”, — заявив командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький.
Значний ажіотаж викликала операція “Спецпідрозділу Тимура” в Покровську, в межах якої задіяли авіацію ГУР МО України. Висадка десанту з гелікоптерів Black Hawk як частина комплексної місії з посилення оборони міста була настільки зухвалою, що спровокувала дискусії у середовищі різних коментаторів про доцільність такого ризику.
Утім війна сама по собі є ризиком. Про це у підсумковому інтерв’ю для Суспільного нагадав Кирило Буданов, і пояснив значення операції під Покровськом ― ситуація була складною, росіяни вже рапортували про начебто окупацію міста. Дуже символічного для України міста, де композитор Микола Леонтович колись творив свого “Щедрика”.
Ніщо інше, крім використання гелікоптерів, не могло забезпечити блискавичної концентрації значної кількість сил у конкретній точці, щоб втримати позиції для підходу суміжних підрозділів ЗСУ, дати відсіч ворогу, зірвати активні м’ясні штурми росіян. Завдяки справжньому героїзму пілотів та спецпризначенців ГУР та спільним скоординованим діям із залученими силами темп російського наступу був зірваний.
Важливими для стабілізації обстановки та поліпшення тактичного становища українських сил були операції спецпідрозділів ГУР зі знищення ворога на Сумщині, Донеччині, у Запорізькій та Харківській областях, зокрема на Куп’янському напрямку.
У контрударі з відбиття Куп’янська наприкінці року, які спланував та реалізував корпус НГУ “Хартія” та підрозділи ЗСУ, брали участь і спецпризначенці ГУР. Успіх Сил безпеки і оборони України в Куп’янську викрив чергову брехню путіна та його генералів про начебто захоплення міста і вкотре засвідчив ― якість планування та технологічні рішення на полі бою здатні переважити, перемолоти масу.
Такі епізоди успіху дуже важливі, особливо на тлі складної дипломатії, яка активізувалась на четвертий рік виснажливої війни.
Ситуація на фронті залишається напруженою і загостреною, зокрема у Донецькій та Запорізькій областях. Ці регіони вимагають посиленої уваги ― за оцінками воєнної розвідки, що їх озвучив наприкінці 2025 року начальник ГУР, Донбас і Запоріжжя залишаються пріоритетом у завойовницьких планах росії на 2026 рік.
Фактор Кирила Буданова
Упродовж 2025 року начальник ГУР МО України Кирило Буданов продовжив сповідувати власний принцип ― бути поруч зі бійцями спецпідрозділів там, де важко, там, де підтримка і слово генерала критично важливі.
Буданов вийшов на катерах у Чорне море та прибув до спецпризначенців ГУР, які виконували завдання на нафтогазовидобувних платформах. Він перебував разом зі спецпризначенцями під час операції на Покровському напрямку, а перед Різдвом прибув на позиції розвідників у Запорізькій області.
Заслужені в бою нагороди, які Буданов вручив воїнам за професіоналізм і хоробрість, безсумнівно, мотивують, але сама поява бойового генерала в секторі ― це фактор, який піднімає бойовий дух і впевненість.
Герой України, видатний бойовий генерал поруч з воїнами у так званій “кіллзоні”, куди долітають російські FPV ― це залишається в скарбниці пам’яті кожного солдата та офіцера, які щодня ризикують і б’ються, творять бойову славу ГУР та пишуть історію України.
"Від тіні минулого до світла перемоги"
У середині 2024 року Верховна Рада України ухвалила закон, що дозволяє воювати громадянам, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі. У лавах ГУР, як і в інших складових Сил безпеки і оборони, були створені підрозділи, до яких увійшли колишні ув’язнені.
Попри усі складнощі організаційного процесу, специфіку та чутливість теми, результати таких загонів засвідчили їхню вкрай високу боєздатність.
Один із таких штурмових підрозділів ― “Артан Х” у складі спецпідрозділу ГУР “Артан” ― фактично весь рік тримав оборону на визначених секторах фронту на Запорізькому напрямку, а також на інших відрізках лінії зіткнення.
Бійці “Іксів” брали в полон російських полонених, знищували ворога, демонстрували найвищий рівень бойового братерства ― кожен з бійців готовий ризикувати заради порятунку побратима.
У травні 2025 року на Запорізькому фронті троє бійців підрозділу, які проникли до ворожих позицій з диверсійно-розвідувальною метою, потрапили в полон до росіян, але їх зуміли відбити побратими філігранними ударами FPV.
За словами командира “Артану Х” з позивним Фаворит, серед особового складу траплялись окремі випадки СЗЧ, але більшість хлопців свій “другий шанс” не марнує ― кожен, хто проявляє себе на війні, має такі ж привілеї, як і інші воїни. Вони отримують зарплату, мають відпустку, яку проводять з рідними, мріють і планують майбутнє.
Досвід “Артану” та інших бойових підрозділів ГУР, у чиїх лавах воюють колишні засуджені, ― це добрий приклад рішення, яке посилило обороноздатність України.
Magura. Еволюція
Magura — бойовий надводний дрон ГУР МО України, яким оперують майстри зі спецпідрозділу Group 13 — цілком виправдано став символом перемоги над росією на Чорному морі.
У 2025 році світ побачив чергові історичні здобутки та еволюцію дронів Magura — журналістам, експертам військової справи, волонтерам та благодійникам вперше презентували новітні модифікації надводних дронів ГУР:
- безжального кілера російського флоту — камікадзе V5, який потопив низку дороговартісних кораблів і суден агресора, фактично витиснувши чф рф із окупованого Криму до бухти новоросійська;
- багатофункціональну платформу W6P, де, зокрема, передбачено модулі для кулеметів та інших засобів, що дозволяють ефективно патрулювати акваторію Чорного моря та за потреби виконувати евакуаційні функції;
- елегантну вбивцю російської військової авіації — модель V7, озброєну двома ракетами класу “повітря-повітря”.
Унікальний успіх Маґури у морі та в повітрі над акваторією, а також результати інших морських дронів, які є на озброєнні Сил безпеки і оборони України, вже вивчають війська НАТО.
Восени 2025 року українські морські дрони вперше виконували завдання під час комплексних військових навчань альянсу REPMUS, що відбулись у Португалії. А вже у грудні 2025 року прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенеґру та Президент України Володимир Зеленський домовились про спільне виробництво бойових морських дронів.
"Офтальмологія" від ГУР
Спеціальні операції, причетність до яких ГУР офіційно не підтверджує і не спростовує, а самі московити звинувачують українську воєнну розвідку, теж заслуговують на особливе місце в підручниках з військового мистецтва.
У лютому 2025 року в підрозділах російських окупантів, які займаються застосуванням FPV-дронів, трапилась серія вибухів окулярів до них. Йдеться про десятки таких випадків.
Сеанс “офтальмології” для російських операторів дронів реалізували шляхом доставки до ворожих підрозділів попередньо замінованих FPV-окулярів під виглядом волонтерських, тобто безплатних.
Девайси вибухали у момент увімкнення прямо на московитських черепах. Після появи інформації про операцію з FPV-окулярами в ЗМІ почали проводити паралелі із відомою моссадівською місією із замінованими пейджерами. В обох випадках ― це рівень найвищої майстерності та вигадливості, від якої направду очі вилітають з орбіт.
Бойові підрозділи російської армії, які використовують дрони ― це насправді гостра проблема, оскільки агресор показав здатність до швидкого масштабування безпілотної складової. Йдеться про масове застосування різних типів ― і бойових, і розвідувальних.
Один із таких ворожих підрозділів ― так званий центр “рубікон”. Відрізки фронту, де перебувають окупанти з “рубікону”, стають вельми складними, тому спецпризначенці ГУР разом з іншими складовими Сил оборони не шкодують засобів для нейтралізації противника ― влаштовують справжнє полювання за операторами.
Один із яскравих епізодів трапився у листопаді 2025 року, коли спецпризначенці Департаменту активних дій ГУР МО України виявили штаб російських загарбників із “рубікону” і спрямували туди дрон FP-2, оснащений понад 105 кілограмовою бойовою частиною ― ліквідували офіцерів і операторів ворожого підрозділу.
Перерізання логістичних ліній російської армії як на окупованих українських землях, так і на території держави-агресора ― систематична робота, яку виконують і спецпризначенці ГУР, і рух спротиву.
Вибухи на ворожих складах і базах, атаки військових поїздів та залізничної інфраструктури, яку використовує російська окупаційна армія сповільнюють її рух та діють на нерви московським вождям.
Боротьба має стати справою кожної людини
Перераховані вище знакові операції, вагомі результати роботи, які свідчать про розвиток ГУР МО України, звісно, не охоплюють всіх напрямків діяльності.
ГУР продовжує забезпечувати військово-політичне керівництво України достовірною та точною інформацією, на основі якої ухвалюються критично важливі рішення. Це безумовний пріоритет і основне завдання спецслужби.
ГУР долучений до процесу переговорів щодо завершення війни ― “багатосторонніх і складних”, як їх охарактеризував генерал-лейтенант Кирило Буданов.
Координаційний штаб з питань полонених, який очолює Кирило Буданов, продовжує боротьбу за звільнення з російського полону українських військових та цивільних.
Фахівці ГУР спільно з колегами з МЗС України проводять складні евакуаційні місії ― рятують громадян України, які опинились в біді під час збройних конфліктів у різних точках світу.
Спеціалісти ГУР продовжують витончені операції у кіберпросторі держави-агресора ― ламають, проникають, здобувають терабайти важливих даних, виводять з ладу цифрову інфраструктуру важливих об’єктів росії.
Команда ГУР продовжує наповнювати відкриту базу даних про механізми обходу росією санкцій War&Sanctions: іноземні компоненти у зброї агресора, тіньовий танкерний флот росії, будова дронів і ракет, структура ВПК агресора, дані про російських викрадачів дітей України ― розділи постійно оновлюються та є важливим джерелом інформації для українських та світових медіа, експертів та чиновників.
Стратком ГУР реалізує низку проєктів у сфері інформаційної безпеки держави, через публічну комунікацію зміцнює статус спецслужби, що напряму впливає на довіру і розвиток воєнної розвідки.
Рекрутери ГУР збагачують структуру розумними і хоробрими, співпрацюючи, зокрема, з провідними університетами України.
Усе це ― важливо. Але найголовніше, від чого залежить дипломатія, політичні процеси і майбутнє ― це збройна боротьба, прояви розумної і збройної сили ― те, що роблять підрозділи ГУР на землі, на морі, в повітрі; на фронті, на окупованих землях, на території держави-агресора росії, повсюди у світі, де потрібно захистити інтереси України.
Українці не повинні мати ілюзій і сподіватись на диво. Легко не буде. Тільки наша стійкість, готовність пройти разом довгий виснажливий і складний шлях боротьби визначає нашу реальність і формує контури нашого майбутнього. Отже, оцінка генерала Буданова, яку він висловив на початку 2025 року релевантна і для 2026-го: “Щоб настала перемога ― це має стати справою кожної людини”.