Зірки українського ТБ - про незабутні новорічні свята, традиції та улюблені страви
Михайло Кришталь (фото надане пресслужбою)
Особлива родинна традиція на свята
Яскраво виражених родинних традицій у нас немає. У той період життя, коли я мешкав у Донецьку, своєрідною «традицією» було зустрічати Новий рік за роботою - я працював ведучим у нічних клубах і ресторанах міста.
Тому після переїзду до Києва було доволі незвично вперше зустрічати Новий рік не в робочій атмосфері.
На початку наших стосунків із дружиною ми кілька разів зустрічали Новий рік за межами Києва: двічі у Львові, в ресторані "Атляс", і один раз у Вільнюсі.
Михайло Кришталь (фото надане пресслужбою)
Згодом ми зрозуміли, що святкувати вдома для нас комфортніше, тож від таких поїздок відмовилися - вони так і не переросли в сталу традицію.
Акторка та ведуча Любава Грєшнова, зірка багатьох серіалів телеканалу СТБ
Найдивніше й водночас незабутнє свято
Цей Новий рік я пам’ятаю на сто відсотків - ніби це було вчора. Тоді я була студенткою другого чи третього курсу.
Це був дуже непростий період: студентської стипендії катастрофічно не вистачало, життя в Києві було дорогим, а все, що вдавалося підробити, я надсилала батькам, намагаючись допомогти. Було складно - і фінансово, і емоційно.
Як і багато студентів, у новорічні свята ми підробляли Дідами Морозами та Снігурками.
І ось за пів години до опівночі я їду в метро в костюмі Снігурки - з двома косичками, яскрава, святкова, але абсолютно сама. Мій напарник, "Дід Мороз", поїхав на інше замовлення, а я сиділа у вагоні, опустивши голову, дивилася в одну точку.
Любава Грєшнова (фото надане пресслужбою)
Люди звертали на мене увагу, а мені в той момент було дуже сумно - вперше це свято здалося мені зовсім не веселим.
Коли я повернулася до своєї крихітної орендованої квартири, стало ще важче.
Здавалося, що це кінець світу: навіщо я обрала акторську професію, навіщо поїхала до Києва - сиділа б собі спокійно в Харкові… Але раптом, уже після дванадцятої, у двері постукала велика компанія моїх друзів. Вони вирішили зробити мені сюрприз.
У той момент я чітко усвідомила: я не сама. Акторсько-театральна родина - це справді одна велика сім’я.
Мені неймовірно пощастило, бо в цьому великому Києві в мене були близькі люди, яким було не байдуже. Ми, звісно, чудово відсвяткували, і я не залишилася на самоті.
Та образ мене - в костюмі Снігурки в вагоні метро за пів години до Нового року - й досі дуже живий у моїй пам’яті.
Любава Грєшнова (фото надане пресслужбою)
Це складний, але цінний досвід. Він навчив мене цінувати життя, людей поруч і ті здобутки, які приходять з часом. Це був незабутній урок.
Улюблена святкова страва
Моя улюблена святкова страва - звісно ж, олів’є. Щоправда, вже понад десять років я не їм м’яса, тож готую олів’є з тунцем - і щиро всім це рекомендую.
На мій погляд, така версія значно корисніша й має вишуканіший смак. Я справді обожнюю цю страву.
Останніми роками ми майже нічого іншого на Новий рік не готуємо.
Для мене олів’є - це смак Нового року. Я традиційно нарізаю собі "тазик", сідаю за стіл - і саме олів’є, без сумніву, залишається хітом і головним героєм новорічного столу.
Особлива родинна традиція на свята
У нас є своя родинна традиція на новорічні свята. Вона полягає в тому, що кожен родич і кожен гість - а зазвичай у нас збирається саме родина: батьки, ми з чоловіком, бабуся - купує багато різних кумедних, смішних, іронічних сувенірів.
Це не щось цінне чи пафосне, а подарунки виключно для настрою - з гумором, самоіронією і легким "приколом".
Після півночі, коли всі вже добре посмакували святковими стравами, ми влаштовуємо конкурси.
Усі подарунки складаємо в один великий мішок, і кожен витягує собі сюрприз - або за виграш у конкурсі, або просто так.
Любава Грєшнова із сином (фото надане пресслужбою)
Це завжди нестандартні, максимально неочікувані, трохи дурнуваті, але дуже добрі подарунки.
Така традиція щоразу створює особливий настрій і повертає відчуття дитячої радості.
Адже Новий рік - це передусім дитяче свято. І дорослим іноді надзвичайно корисно хоча б на одну новорічну ніч повернутися в дитинство й прожити ці кумедні, щирі емоції.
Тетяна Висоцька, ведуча програм "Вікна-новини", "ДНК. Свої" на СТБ та загальнонаціонального марафону "Єдині новини"
Найгірше чи найсмішніше свято
Можу згадати навіть два - що може бути найгіршим, ніж проспати найулюбленіше свято? А я це зробила в юності, коли батьки не відпустили мене відзначити з друзями. Не певна, що це саме та сила характеру, але вже як є.
А найкреативніше ми зустріли родиною Новий рік, коли синові було років 5. Ми подарували йому величезний конструктор і самі винні, вийшовши з-за столу, довелося його разом з ним збирати, це затяглося на пів ночі.
Тетяна Висоцька (фото надане пресслужбою)
Особлива родинна традиція на свята
У нас на дачі кілька років росте гарнезна ялинка. Ми прикрашаємо її гірляндами і це стає якимсь осередком Сили і Світла, як на мене. А ще - краси! Зі святами нас в усі часи!
Улюблена святкова страва
Холодець і буженина, я люблю мʼясо, його багато не буває. Хоча родина спокійна до холодцю, я все одно його готую, це і традиція від бабусі, і справді дуже смачно! І для суглобів же корисно.
До речі, більше ідей для меню на Новий рік та корисних порад від шеф-кухаря ви можете побачити у сюжеті РБК-Україна LIFE:
Вас може зацікавити:
- Новорічні ритуали українських акторів
- Як українські зірки прикрасили свої ялинки
- Які обряди проводили в Україні на Новий рік.