Що таке непрожита втрата і які наслідки вона має: як відпустити біль, що з'їдає вас роками

Втрата - це не лише смерть близької людини. Це може бути розлучення, переїзд, втрата роботи, здоров'я чи навіть ілюзій щодо свого майбутнього. Коли біль занадто сильний або в нас немає ресурсу його відчути, психіка вмикає захисний механізм - "заморожування" і ми відкладаємо цей біль на потім. РБК-Україна розповідає, як зрозуміти, що ви не прожили свою втрату, чому "час не лікує" сам по собі та як почати шлях до емоційного звільнення. Непрожита втрата - це "заморожений біль", який не пішов з вашого життя, а постійно поруч. Ми продовжуємо жити, працювати та посміхатися, але всередині залишається порожнеча, яка з часом починає проявлятися через хвороби, депресію або страх перед новими стосунками. Що таке "заморожена" втрата Непрожита (або ускладнена) втрата - це емоційний процес, який був перерваний або зупинений. Людина ніби застрягає на одному з етапів горя (заперечення, гнів, торг чи депресія), не доходячи до стадії прийняття. Це стається, коли:

• Ви змушені були "бути сильними" заради інших.
• Втрата була раптовою і шоковою.
• Суспільство або ви самі не давали собі дозволу на сум (так зване "позбавлене прав" горе - наприклад, туга за домашнім улюбленцем або ненародженою дитиною).

Ознаки того, що ви не прожили горе Іноді людина навіть не усвідомлює, що її нинішні проблеми корінням ідуть у минуле. Психологи виділяють кілька ключових симптомів: Емоційне оніміння. Ви відчуваєте, що не можете щиро радіти або глибоко сумувати. Життя ніби проходить крізь "сірий фільтр". Надмірна реакція на дрібні втрати. Ви можете впасти в істерику через розбиту чашку або запізнення автобуса. Це свідчить про те, що внутрішній резервуар болю переповнений. Страх близькості. Ви підсвідомо уникаєте глибоких стосунків, щоб знову не відчути біль розриву. Спроба "заповнити порожнечу". Трудоголізм, алкоголь, безладні зв'язки або постійна зміна вражень як спосіб не залишатися наодинці зі своїми думками. Психосоматика та вплив на здоров'я Непрожиті емоції завжди шукають вихід через тіло. Психосоматичні прояви "застряглого" горя можуть включати:

• Хронічні болі в спині, плечах та шиї (відчуття "вантажу минулого").
• Проблеми з серцево-судинною системою (недарма кажуть "розбите серце").
• Зниження імунітету та постійна втома, яку не знімає сон та відпочинок.
• Розлади травлення та порушення апетиту.

Як почати шлях до зцілення Проживання втрати - це не спринт, а марафон. Щоб "розморозити" емоції, потрібно пройти через кілька кроків: Визнання факту втрати

• Скажіть собі чесно: "Мені боляче, я втратив щось важливе, і це має значення".

Легалізація почуттів

• Дозвольте собі плакати, гніватися на несправедливість або відчувати провину. Горе - це хаотичний процес, воно не має бути "правильним" чи якимись певними правилами.

Створення ритуалу

• Якщо ви не змогли попрощатися належним чином, зробіть це зараз. Напишіть листа тому, кого втратили, або посадіть дерево в пам'ять про подію.

Звернення за допомогою

• Непрожита втрата - це важкий тягар. Психотерапевт допоможе пройти через "тіньові" сторони вашого болю безпечно.

Вас може це зацікавити:

• Чому дорослі люди уникають нових стосунків і стають одинаками
• Чому ми уникаємо прийняття рішень і як це побороти
• Чому нас іноді охоплює ностальгія і як вона впливає на наше життя

При написанні матеріалу були використані такі джерела: American Psychological Association, праці Елізабет Кюблер-Росс, National Institute of Mental Health, Вільям Ворден "Консультування та терапія горя", Клайв Стейплз Льюїс "Біль утрати"