Президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація вивчає низку варіантів військового втручання в ситуацію в Ірані у відповідь на жорстоке придушення протестів і масові вбивства цивільного населення.
Як повідомляє РБК-Україна, про це Трамп повідомив журналістам на борту літака Air Force One.
Що заявив Трамп
За словами президента США, військові вже аналізують можливі сценарії дій.
"Військові вивчають це питання, і ми розглядаємо деякі дуже сильні варіанти. Ми будемо діяти рішуче. Здається, вбито людей, які не повинні були бути вбиті", - сказав Трамп.
Які варіанти розглядає Білий дім
Раніше CNN із посиланням на джерела повідомляв, що Трампа поінформували про кілька планів військового втручання. Вони передбачають нейтралізацію іранських сил безпеки, які режим використовує для розгону протестів.
Окрім прямого військового удару, адміністрація США розглядає й альтернативні методи тиску:
- кібератаки на військові об’єкти Ірану для порушення комунікації силовиків;
- нові санкції проти енергетичного та банківського секторів;
- забезпечення протестувальників доступом до супутникового інтернету Starlink.
Трамп заявив, що планує обговорити з Ілоном Маском можливість надання іранцям доступу до Starlink для обходу державної цензури.
Побоювання в адміністрації США
Водночас частина радників застерігає, що військові удари можуть мати зворотний ефект і призвести до згуртування населення навколо іранської влади або спровокувати масштабну військову відповідь Тегерана.
Додаткові брифінги з нацбезпеки заплановані на вівторок.
Водночас спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Калібаф заявив, що у разі військових дій США американські військові бази стануть законними цілями.
"Ми не обмежимося лише реагуванням", - наголосив він.
У відповідь Трамп заявив, що у разі удару по американських базах США дадуть жорстку відповідь:
"Ми вдаримо по них з такою силою, з якою вони ніколи раніше не стикалися".
З чого почались протести в Ірані
Із кінця грудня 2025 року в Ірані спалахнули масові антиурядові протести, які згодом переросли у жорсткі сутички між демонстрантами та силовиками.
Перші акції відбулися 28 грудня в Тегерані. Причиною стало різке падіння курсу національної валюти, що вдарило по бізнесу - саме тому на вулиці вийшли торговці центрального ринку столиці.
Як повідомляли місцеві ЗМІ, активну участь у протестах взяли продавці мобільних телефонів, електроніки та побутової техніки - сфер, які залежать від імпорту й валютних розрахунків, тоді як доходи отримують у знеціненій місцевій валюті.
Згодом до акцій долучилися студенти та представники інших соціальних груп, зокрема й ті, кого раніше вважали прихильниками влади, що стало несподіванкою для керівництва країни.
У відповідь влада застосувала силові методи - використання вогнепальної зброї, спецзасобів, фізичне насильство та масові затримання учасників протестів.
Крім того, спадковий принц Ірану Реза Пахлаві закликав громадян активізувати вуличні акції та розпочати загальнонаціональні страйки, наголосивши, що саме такі дії здатні паралізувати режим і привести до його падіння.
За останіми даними в Ірані внаслідок протестів понад 500 людей загинули, а також було заарештовано понад 10 600 осіб.
