"Шахед" з радянською ракетою на борту: у ГУР пояснили, як він працює

У ГУР оприлюднили інтерактивну схему, складові елементи та електронну компонентну базу безпілотного літального апарата "Гєрань-2" серії "Э", що оснащений переносним зенітно-ракетним комплексом. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram ГУР МО України. "У відповідь на ефективну роботу Повітряних сил України та армійської авіації зі знищення ворожих БпЛА, противник продовжує адаптувати свої безпілотні платформи для ураження повітряних цілей", - зазначили у ГУР. Застосування модифікації дрону з ПЗРК "Верба" на борту передбачає ручне керування безпілотником оператором у реальному часі. Для цього використовується китайська оптична камера Honpho TS130C-01, розміщена в носовому обтічнику, а також mesh-модем Xingkay Tech XK-F358. У разі виявлення повітряної цілі оператор поетапно активує два сервоприводи: перший — запускає хімічну акумуляторну батарею та азотний балон охолодження головки самонаведення ПЗРК, другий — після охолодження до необхідної температури ГСН відкриває спеціально виготовлену захисну кришку. Спусковий гачок ракети зафіксований у постійно натисненому положенні за допомогою кабельних стяжок, що забезпечує автоматичний пуск одразу після захоплення цілі головкою самонаведення. Важливою відмінністю цієї версії від модифікації з ракетою Р-60 є наявність на самому безпілотнику повноцінної основної бойової частини. На дослідженому ГУР зразку встановлено термобаричну бойову частину ТББЧ-50М. Таким чином, після відстрілу зенітної ракети БпЛА зберігає здатність виконувати своє основне ударне завдання. Наведення на ціль також може виконуватись оператором. Конструкція дрону Набір блоків та компонентів стандартний для таких дронів: польотний контролер, інерціальна навігаційна система, 12-канальна "Комєта", трекер на базі мікрокомпʼютера Raspberry та 3G/4G-модемів тощо. У інерціальній навігаційній системі вперше зафіксовано використання нового 6-осьового інерціального модулю SCH1633-D0I виробництва Murata. Цей модуль був представлений наприкінці 2024 року як рішення для цивільних автомобільних систем — автономного водіння та сучасних систем допомоги водієві. Країни походження решти електронної компонентної бази – США, Китай, Швейцарія, Тайвань, Японія, Німеччина та Британія. Нагадаємо, раніше експерти ГУР МО України оприлюднили тривимірну схему російського БпЛА "Оріон", а також рокрили інформацію про 43 підприємства, залучених до його виробництва. Також повідомлялось, що російський турбореактивний "Шахед" містить компоненти зі США, Китаю, Швейцарії та інших країн.