Прокляті та благословенні: чому наші предки панічно боялися певних днів тижня
Для наших предків тиждень був не просто календарем, а дуже складною системою, яка складалася з прикмет та вірувань. Кожен день мав репутацію - сприятливу або фатальну. В одні дні починали нове життя, в інші - не виходили з дому без крайньої потреби.
Які дні вважалися "проклятими", а які благословенними, і чому це мало реальний сенс, розповідає РБК-Україна.
Понеділок - день, який "ламає хід справ"
У традиційній культурі понеділок вважався нещасливим для починань.
Причина не містична, а практична:
- після неділі (дня без роботи) організм був ослаблений
- у християнській традиції понеділок асоціювався з ангельським світом - людина "не мала права" нав’язувати свою волю
- у фольклорі понеділок - день "важкий", коли справи "не клеяться"
- у дохристиянських уявленнях пов’язувався з Марсом (через античні впливи)
- день підходив для боротьби, судів, важких рішень
- водночас вважався ризикованим для шлюбу чи домовленостей
- у народі її називали "жіночим днем"
- не радили важкої фізичної праці
- остерігалися обману та зради
- "Чистий четвер" у християнстві
- у дохристиянських віруваннях - день Перуна
- ідеальний час для починань, очищення, великих справ
- день страстей Христових
- суворі заборони на роботу (особливо жіночу)
- віра, що порушення п’ятничних табу "ламає долю"
- поминальний характер
- не починали нових справ
- вважалася днем тиші перед неділею
- день Бога, а не людини
- будь-яка робота - гріх
- порушення загрожувало хворобами та нещастям
- Які давні українські традиції ми виконуємо "на автоматі" і не знаємо значення
- Чому не можна дарувати речі до народження дитини
- Чому за прикметами падає ніж в домі