Степан Чарнецький: поет, який навчив Україну "підіймати червону калину"
Степан Чарнецький, автор "Ой у лузі червона калина" (фото: Вікіпедія) "Ой у лузі червона калина": від сцени до національного символу Найвідоміша спадщина Чарнецького - слова пісні "Ой у лузі червона калина", які він створив у 1914 році для вистави "Сонце Руїни" Василя Пачовського на львівській сцені - і які швидко вийшли за межі театрального контексту. Пісня, заснована на народних мотивах, стала неофіційним гімном Українських Січових Стрільців під час Першої світової війни та символом боротьби за незалежність і національну гідність. Символізм червоної калини - як образу страждаючої, але не зламаної України з роками тільки посилився. У 20 столітті твір забороняли в радянські часи через його націоналістичні конотації, а після 2014 та особливо у 2022 році він набув нової хвилі популярності як символ спротиву російській агресії. Інша творчість і спадок Чарнецький залишив після себе поетичні збірки, літературні критичні тексти, переклади, зокрема Адама Міцкевича, і культурно-освітні публікації про історію українського театру. Його вплив на формування модерної української культури у Галичині був значним. Пам’ять про нього увічнено пам’ятником у рідному селі та численними літературно-історичними заходами, які відбуваються в Україні. Чому це важливо сьогодні "Ой у лузі червона калина" стала не просто історичним твором, а вселенським символом української солідарності та непохитності. Через понад століття від часу створення вона продовжує звучати на фронті та в тилу, у культурних проєктах і на міжнародних майданчиках, нагадуючи про неперервність національної пам’яті та духовну силу народу. Вас також може зацікавити:
- Українські масштабні повстання, які москва намагалась стерти з історії
- Драматична історія української художниці, яка підкорила Європу
- Чому відомий український художник "побив глечики" з Лесею Українкою