Державні послуги онлайн: які сервіси українці обирали найчастіше у 2025 році
- на замовлення Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні;
- за підтримки Швеції у межах "Проекту підтримки "Дія";
- у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України.
- користування електронними державними послугами за останній рік зросло - з 55% до 59%;
- на 4% зменшилася кількість людей, які не користувалися жодними електронними послугами - до 38%.
- платне отримання інформації з держреєстрів чи цифрових витягів (15%);
- послуги з пенсійних питань (15%);
- сервіси щодо особистого транспорту (13%);
- отримання субсидій (12%);
- сервіси з питань податків (12%).
Найпопулярніші в Україні державні е-послуги (інфографіка: прес-служба ПРООН)
"Мета Мінцифри - якомога більше спрощувати взаємодію із державою, аби усі люди могли отримати необхідну державну послугу легко, зручно і в кілька кліків", - нагадала заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль.
Вона додала, що "зростання кількості користувачів державних послуг, лідерство "Дії" у списку найбільш використовуваних сервісів, а також задоволеність українців державними е-сервісами, що лишається незмінно на високому рівні, - свідчення, що ця робота дає свої результати".
Чому українці не користувалися е-послугами: причини
Результати дослідження свідчать про те, що основна причина, чому люди не користувалися державними е-послугами впродовж року, - відсутність такої потреби.
На неї вказали 77% опитаних громадян.
Інші причини називали значно рідше, порівняно з минулим роком:
- брак навичок (22%);
- недовіра до електронних сервісів (15,5%);
- відсутність пристрою з виходом в інтернет (15%);
- незнання, що така послуга доступна (11%).
- чоловіки молодшого віку;
- з вищою освітою;
- з вищим рівнем достатку;
- з більших населених пунктів.
- 81% громадян роблять це щодня;
- ще 11% - нерегулярно (2-3 години на тиждень і рідше).
- 53% - роблять це щодня;
- 28% - взагалі не користуються.
"Портрет" користувача державних е-послуг (інфографіка: прес-служба ПРООН)
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зауважив що вік і рівень достатку залишаються головними факторами, які визначають, чи користується людина е-послугами та інтернетом.
"Опитування засвідчило, що розрив у доступі до інтернету між людьми із різним достатком ще більше зріс", - визнав він.
Так, впродовж 2025 року люди із середнім та високим достатком стали на близько 4% частіше користуватися інтернетом, тоді як для людей із низьким достатком рівень користування залишився без змін.
"Це свідчить про актуальність проблеми цифрового розриву і необхідність її врахування під час розробки політик і нових продуктів у сфері цифровізації", - підсумував Грушецький.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що у застосунку "Дія" запустили важливий сервіс для дорослих і дітей.
Крім того, ми пояснювали, як у "цифровий формат" переводять ринок праці - що змінить для українців система "Обрій".
Читайте також, як цифровізація змінює автобусні перевезення в Україні.