Плакати корисно, але сльози не йдуть: як допомогти собі нарешті виплакатися

Сльози - одна з найприродніших реакцій людського організму. Але більшість із нас навчилася їх стримувати - на роботі, при людях, а іноді й наодинці з собою. Психологи попереджають, що хронічне пригнічення сліз має реальні наслідки для здоров'я. Чому плакати корисно, що відбувається з організмом під час сліз - і що робити, якщо сльози не йдуть навіть тоді, коли дуже потрібні, розповідає РБК-Україна. Більше цікавого: Тривога річниці: чому наближення 24 лютого б'є по психіці і як з цим жити Чому плакати - це не слабкість Перше і найважливіше: сльози не є ознакою слабкості. Це фізіологічна реакція нервової системи на емоційне або фізичне навантаження - така ж природна, як піт під час спеки або прискорений пульс під час стресу. Проблема в тому, що з дитинства більшість із нас чула "не плач", "візьми себе в руки", "хлопці не плачуть". Ці установки залишаються з нами в дорослому житті - і перетворюють природний механізм розвантаження на табу. Психологи називають це "емоційним придушенням", і стверджують, що саме воно є однією з головних причин тривожних розладів, психосоматичних захворювань і хронічного стресу. Що відбувається з організмом під час сліз Плач - це не просто вода з очей. Це складний біохімічний процес із конкретними наслідками для здоров'я. Виводяться стресові гормони Емоційні сльози містять кортизол - гормон стресу. Буквально плачучи, ви виводите стрес із тіла. Саме тому після сліз стає фізично легше - це не самонавіювання, а хімія. Активується парасимпатична нервова система Під час плачу організм переходить із режиму "бий або тікай" у режим відновлення. Сповільнюється пульс, знижується тиск, м'язи розслабляються. Це буквальне фізіологічне заспокоєння. Виробляється окситоцин і ендорфіни Як показують дослідження, після інтенсивного плачу мозок виробляє "гормони комфорту" - окситоцин і ендорфіни. Саме вони дають відчуття тепла і полегшення після сліз. Очищуються очі Рефлекторні сльози - ті, що з'являються від диму або цибулі, виводять з очей подразники та бактерії. Це базова захисна функція організму.

Насправді плакати - дуже корисно для здоров'я (фото: Freepik) Японці плачуть за розкладом - і це наука У Японії існує цілий рух під назвою "руй-кацу" - буквально "діяльність сліз". Це групові сеанси плачу, які проводять на підприємствах і в школах, щоб знизити рівень стресу серед працівників і учнів. Рух зародився завдяки Хідефумі Йосіді - колишньому шкільному вчителю, якого в Японії називають "наміда сенсей" ("вчитель сліз"). Він помітив, що учні, які плакали під час консультацій, поверталися до нього значно рідше за тих, хто стримував емоції. Це стало відправною точкою для досліджень. У 2014 році Йосіда об'єднався з Хідехо Арітою - почесним професором нейрофізіології університету Тохо і разом вони почали досліджувати механізм дії сліз на нервову систему. Їхній висновок виявився простим і категоричним: плакати раз на тиждень достатньо, щоб суттєво знизити рівень стресу. "Плач ефективніший за сміх і сон у боротьбі зі стресом. Якщо плакати раз на тиждень - можна жити без стресу", - стверджує Йосіда. Науковий механізм такий: сльози перемикають вегетативну нервову систему з симпатичного режиму ("бий або тікай") у парасимпатичний ("відпочинок і відновлення"). Пульс сповільнюється, м'язи розслабляються, тривога відступає. І це не метафора - це фізіологія. Більше цікавого: 6 давніх українських ритуалів, які миттєво знімають тривожність Що буде, якщо постійно стримувати сльози Короткострокове стримування - норма. Не плакати на важливій зустрічі або в громадському транспорті - природне соціальне пристосування. Але хронічне придушення сліз - зовсім інша історія. Наслідки для психіки:

• накопичення невідреагованого стресу
• підвищена тривожність і дратівливість
• емоційне оніміння - людина поступово перестає відчувати не лише біль, а й радість
• схильність до депресивних станів

Наслідки для тіла:

• хронічна м'язова напруга - особливо в шиї, плечах і щелепі
• підвищений артеріальний тиск
• погіршення імунітету через хронічно високий рівень кортизолу
• психосоматичні розлади - головний біль, проблеми зі шлунком, безсоння

Що робити, якщо сльози не йдуть Це поширена проблема - і вона теж має назву. Психологи називають це "алекситимією" або просто емоційною заблокованістю. Людина відчуває, що всередині щось є - але сльози не з'являються. Чому так буває:

• роки придушення емоцій сформували стійкий захисний механізм
• травматичний досвід, після якого психіка "вимкнула" певні емоції
• хронічний стрес, при якому нервова система просто виснажена
• культурні установки ("плакати соромно")

Сльози раз на тиждень допомагають позбавитися стресу (фото: Freepik) Що допомагає розблокувати сльози Музика і кіно. Дозвольте собі дивитися фільми або слухати музику, які зазвичай зворушують. Мистецтво - найбезпечніший "дозвіл" для сліз, бо технічно ви плачете "не про себе". Фізичне розслаблення. Напруга в тілі блокує емоції. Гарячий душ, масаж або проста розтяжка можуть "відкрити" те, що заблоковано на фізичному рівні. Письмо. Запишіть те, що відчуваєте - без редагування і самоцензури. Іноді сльози приходять саме в процесі, коли слова знаходять те, чого не знаходить голос. Безпечний простір. Часто сльози не йдуть, бо людина підсвідомо не відчуває себе в безпеці - навіть наодинці. Спробуйте створити умови: тиша, ковдра, відсутність телефону, відчуття що ніхто не прийде і не побачить. Дозвіл собі. Звучить просто - але для багатьох це найскладніше. Скажіть собі вголос: "Мені можна плакати". Іноді цього достатньо. Коли варто звернутися до фахівця Якщо ви тривалий час не можете плакати, навіть у ситуаціях, які об'єктивно цього вимагають, і при цьому відчуваєте емоційну порожнечу, байдужість або хронічну тривогу, варто поговорити з психологом. Емоційна заблокованість - це не прояв сильного характеру і не слабкість. Це симптом, з яким можна і потрібно працювати. Плакати - це один із найефективніших природних механізмів відновлення, який є у кожної людини. Японські дослідники довели, що достатньо плакати раз на тиждень - і рівень стресу суттєво знижується. Якщо ви давно не плакали - можливо, варто не стримувати наступний раз, коли відчуєте що хочеться. Ваш організм знає що робить. Вас може це зацікавити:

• Тривога та тривожний розлад: чим відрізняються, чому виникають і коли потрібна допомога