Gazeta.vn.ua
← Назад до новин

Чим ми дихаємо насправді: вчені виявили екологічний парадокс через обстріли й блекаути

Всі новини | 27.02.2026

Чим ми дихаємо насправді: вчені виявили екологічний парадокс через обстріли й блекаути
Українські вчені вперше оцінили вплив війни - ворожих обстрілів і руйнування промисловості - на якість повітря в країні. При цьому вони виявили екологічний парадокс, який несе неочевидну загрозу для здоров'я. Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію прес-служби Національної академії наук України у Facebook. Читайте також: Невидима загроза в містах: чи справді зимова погода впливає на якість повітря Головне:
  • Масштабне дослідження: науковці вперше у світі комплексно оцінили вплив повномасштабної війни на якість повітря, проаналізувавши тисячі вибухів та супутникові дані.
  • Критичні стрибки забруднення: після ракетних і дронових атак концентрація шкідливих речовин поблизу станцій моніторингу зростала в окремих випадках на понад 1000%.
  • Екологічний парадокс: у довгостроковій перспективі частина показників забруднення зменшилась, але його різкі сплески можуть становити найбільшу загрозу для людей.
  • База для компенсацій: результати дослідження можуть стати основою для документування екологічних злочинів РФ та обґрунтування міжнародних репарацій.
Чим унікальне дослідження українських вчених Громадянам розповіли, що українські науковці вперше у світі провели комплексне дослідження того, як повномасштабна війна вплинула на якість атмосферного повітря:
  • від миттєвих наслідків ракетних ударів;
  • до довгострокових змін на рівні всієї країни.
Уточнюється, що роботу виконали фахівці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України. Для того, щоб простежити зміни забруднення атмосфери впродовж 2022-2024 років, вчені проаналізували наземні спостереження та супутникові дані Sentinel-5 Precursor. Отримані результати було опубліковано у міжнародному журналі Environmental Science and Pollution Research (Q1). Що показало проведене дослідження У межах проведеного дослідження науковці проаналізували тисячі вибухів, спричинених ракетними та дроновими атаками. Хоча через обмеженість мережі наземного моніторингу інструментально підтвердити безпосередній вплив на якість повітря в приземному шарі вдалося лише у 255 випадках (коли забруднюючі речовини переносилися від місця удару до станцій спостережень). В цілому ж результати дослідження показали, що після ракетних і дронових атак концентрації забруднювальних речовин поблизу станцій моніторингу зростали:
  • в середньому - на 100-400%;
  • в окремих випадках - більш ніж на 1000%.
При цьому в довгостроковій перспективі ситуація виявилася парадоксальною - у великих містах і промислових регіонах частина показників забруднення навіть зменшилася:
  • через руйнування підприємств;
  • через скорочення транспорту;
  • через зміни в енергетиці.
Крім того, супутникові дані Sentinel-5 Precursor зафіксували загальне зниження рівнів NO₂ (діоксиду азоту) на 10-30%:
  • у великих містах;
  • вздовж лінії фронту.
"Але це не "екологічне покращення". Це - наслідок руйнувань, втрат і зупинки економіки", - наголосили у Національній академії наук України.

Результати дослідження вказали на екологічний парадокс (інфографіка: facebook.com/NASofUkraine) У чому полягає екологічний парадокс війни "Науковці говорять про екологічний парадокс війни", - зауважили в НАН. Йдеться про те, що загальне зменшення частини викидів супроводжується небезпечними локальними піками забруднення:

  • після вибухів;
  • після пожеж;
  • через масове використання дизельних генераторів.
"Саме ці короткі, але різкі сплески можуть становити найбільшу загрозу для людей", - наголосили експерти. Чим важливі результати цього дослідження Насамкінець українцям пояснили, що оскільки проведене дослідження базується на аналізі тисяч вибухів і поєднує наземні спостереження із супутниковими даними, воно дозволило вперше оцінити реальний вплив війни на атмосферу України у регіональному масштабі. При цьому отримані результати важливі не лише для науки. Так, вони можуть стати основою для:
  • документування екологічних наслідків російської агресії;
  • обґрунтування міжнародних компенсацій;
  • формування стратегій післявоєнної відбудови та модернізації системи управління якістю повітря.
Нагадаємо, 19 січня ми розповідали, що у Київській, Житомирській областях та на заході України зафіксували різке погіршення якості повітря. У низці населених пунктів рівень забруднення перевищував норму втричі, а місцями - майже у чотири рази. Пізніше у Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА повідомили, що внаслідок відключень електропостачання (спричинених ворожими обстрілами), у столиці стався збій у роботі стаціонарних пунктів моніторингу якості атмосферного повітря. Через це дані про стан атмосферного повітря в Києві можуть бути тимчасово недоступними або ж неточними. Читайте також, як полярне повітря затікає в наші широти і впливає на погоду.