Скільки днів відпустки насправді дають військовим і що робити в разі відмови

Військові мають право на відпустку мінімум в 30 днів щороку, також для них передбачені й різні інші види відпочинку. Але на практиці командири можуть не відпускати підлеглих, мотивуючи різними причинами. Скільки днів відпустки гарантовано мають давати захисникам за законом, які можуть бути дійсно вагомі причини відмови та що робити в таких ситуаціях, в коментарі РБК-Україна пояснює далі адвокат військового права Тетяна Козян. Читайте також: Чому військовим відмовляють у відпустках і як відстояти свої права: пояснення адвоката Головне:

• Щорічна відпустка до 30 днів: військові мають право на основний відпочинок із збереженням грошового та матеріального забезпечення
• Додаткові відпустки: вони передбачені для учасників бойових дій, після звільнення з полону, для лікування, навчання, догляду за дитиною та за сімейними обставинами.
• Обмеження можливі, але не скасування права: командир може коригувати строки та черговість відпусток, проте повна відмова без об’єктивних причин незаконна.
• Відмову можна оскаржити: у разі безпідставної відмови потрібно подати письмовий рапорт, отримати письмову відповідь, звернутися до вищого командування або до суду.

Які відпустки передбачені для військових і що робити в разі відмов? (інфографіка РБК-Україна) Які відпустки військовим гарантовані законом? Військовослужбовці мають право на щорічну основну відпустку, яка становить до 30 календарних днів, а за військовим зберігається грошове та матеріальне забезпечення. Також відпустку можна ділити на частини, але безперервна частина має становити щонайменше 15 днів. Одночасно у відпустці можуть перебувати не більше 30% військовослужбовців підрозділу. Також передбачені інші види відпусток:

• за сімейними обставинами – до 10 днів зі збереженням виплат;
• додаткова відпустка для учасників бойових дій – 14 днів (за рішенням командира);
• після звільнення з полону – 90 днів із збереженням грошового забезпечення;
• для лікування – на строк, визначений військово-лікарською комісією;
• по догляду за дитиною до трьох років (без збереження грошового забезпечення)
• навчальна відпустка для військових віком 18-25 років, які здобувають освіту;
• до 10 днів відпустки для військових, які уклали контракт після умовно-дострокового звільнення.

Окремо передбачена додаткова відпустка за знищену ворожу техніку – від 1 до 5 днів за одиницю (залежно від виду), але не більше 15 календарних днів на рік. Що робити, якщо відмовляють у відпустці "Право військовослужбовців на відпустку прямо передбачене законом", – пояснює адвокат з військового права Тетяна Козян у розмові з РБК-Україна. За її словами, в умовах воєнного стану командир справді має право коригувати строки та черговість надання відпусток з урахуванням бойової обстановки. Однак це не передбачає повне скасування права на відпочинок без об’єктивних причин. Вона радить діяти поетапно в разі відмови в наданні відпустки:

1. Подати письмовий рапорт.
2. Отримати письмову відповідь (або вимагати її).
3. У разі безпідставної відмови – звернутися зі скаргою до вищого командування.
4. За необхідності – захист прав у судовому порядку.

Тетяна Козян у розмові з командиром про відпустку радить посилатися на закон "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і наголошувати, що обмеження прав можливе лише в межах, прямо визначених законом та обґрунтованих службовою необхідністю. Отже, навіть під час воєнного стану право військових на відпустку залишається гарантованим. Незважаючи на те, що строки можуть коригуватися через бойову ситуацію, повне ігнорування цього права прямо суперечить закону. Раніше стало відомо, хто з військових має право на додаткову відпустку зі збереженням заробітної плати. Також ми розповідали, хто з військових та за яких умов може виїжджати за кордон під час відпустки.