Постійний сторонній догляд: як отримати допомогу та хто ухвалює рішення (інструкція)
Названо 5 напрямків, за якими експерти оцінюють стан пацієнта Українці, які потребують постійного стороннього догляду через вік, інвалідність або за станом здоров’я, можуть отримати таку послугу від держави.
РБК-Україна з посиланням на Міністерство охорони здоров’я України розповідає, коли та як можна отримати сторонній догляд.
Читайте також: Уряд спростив оформлення інвалідності для цивільних, постраждалих від війни: що змінилось
Головне:
- Суть послуги. Постійний догляд передбачає допомогу у побутових справах (гігієна, харчування, пересування), а не лише медичні маніпуляції.
- Хто призначає. Потребу визначають експертні команди (ЕКОПФО) під час встановлення інвалідності або лікарські комісії (ЛКК), якщо статус уже є.
- Критерії оцінки. Комісії аналізують не діагноз, а реальну здатність людини діяти безпечно та без болю за п'ятьма напрямками (самообслуговування, орієнтація тощо).
- Умови отримання. Догляд призначають при 3-му ступені обмеження одного критерію або 2-му ступені - двох і більше.
- Документація. Основним документом є висновок форми № 080-4/о, який зазвичай видається на термін дії інвалідності (мінімум 12 місяців).
- Розмежування. Медичні установи лише підтверджують потребу в допомозі, а конкретного доглядальника призначають органи соцзахисту.
- частота потреби у допомозі (епізодично, регулярно, постійно);
- обсяг допомоги (часткова або повна);
- ефективність допоміжних засобів реабілітації.
- самообслуговування - виконання щоденних дій (гігієна, одягання, прийом їжі та ліків);
- пересування - темп і відстань, здатність самостійно та безпечно виходити з дому;
- орієнтація - здатність розпізнавати час, місце, ситуацію та людей;
- спілкування - можливість зрозуміло висловити потреби й отримати допомогу;
- контроль поведінки - дотримання правил безпеки та соціальних норм.
- людина має значний (3 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв;
- наявний виражений (2 ступінь) обмеження двох або більше критеріїв.
- пересування - здатність безпечно рухатися вдома та поза ним (зокрема із засобами реабілітації);
- самообслуговування - виконання базових дій (гігієна, одягання, прийом їжі та ліків);
- когнітивні та поведінкові порушення - пам'ять, орієнтацію, розуміння ситуації та контроль поведінки;
- частоту й обсяг допомоги - чи потрібна вона епізодично, регулярно або постійно;
- безпеку - якщо дії супроводжуються значним ризиком для життя або болем, вважається, що особа не може виконувати їх самостійно.