Перший українець висадився на найсамотніший острів планети: куди і як потрапив киянин
- Історичний прорив: у березні 2026 року киянин Вадим Івлєв став першим українцем, який висадився на острів Буве (експедиція готувалася майже три роки).
- Найсамотніша точка Землі: острів Буве розташований в Атлантичному океані за 2600 км від Кейптауна (за всю історію на ньому побувало менше сотні людей).
- Смертельна небезпека: перешкодою на шляху мандрівників до острова стають сотні штормів на рік і хвилі висотою до 9 метрів.
- Життя на межі: дослідники мешкали у наметах без опалення та харчувалися сублімованою їжею.
- Тривожний сигнал: навіть у такій віддаленій зоні експерти зафіксували сліди людської діяльності.
Вадим Івлєв біля гелікоптера (фото: надане РБК-Україна)
У чому особливість острова Буве
Головна особливість острова Буве (загубленого у південній частині Атлантичного океану) - його ворожість до гостей.
Навіть корінні мешканці острова - кілька колоній пінгвінів та південні тюлені - можуть годинами чекати, допоми високий прибій дозволить їм стрибнути в воду. Більше щастить лише місцевим птахам.
Для людини ж висадка там - справжнє випробування на сміливість.
Цей вулканічний клаптик суші (сплячий вулкан висотою 780 м, останнє виверження якого було 2000 років тому), вкритий льодовиками, має репутацію місця, куди дуже складно потрапити, але звідки ще складніше - повернутися.
Його площа - 49 кв. км, причому 90% території - вкриті льодом.
Статистика щодо нього вражає:
- біля острова - 300 штормів на рік (сонце там є рідкісним гостем);
- хоча б наблизитись до берега острова впродовж століть намагалися десятки кораблів (але поверталися ні з чим, зіткнувшись зі стіною з 9-метрових хвиль і туману);
- на острові побувало - за всю історію - менше ніж 100 людей.
- "плавучі крижані гори" з плоскими верхівками (айсберги);
- дивних земноводних птахів (пінгвінів).
- Джеймса Кука;
- капітана Фюрно (супутника Кука);
- капітана Ліндсей;
- капітана Морелла;
- капітана Норіса;
- капітана Джеймса Кларка Росса.
- люди використовували спеціальні норвезькі намети та евакуаційне обладнання;
- раціон (харчування) складався із сублімованих страв у пластикових конвертах, в які потрібно було додавати гарячу воду, щоб "обід був готовий" (учасники жартували так: "Смачно, якщо на це не дивитися");
- відпочинку та комфорту майже не було через мінімалістичний підхід у всьому, а тісний простір наметів без жодного опалення вимагав від полярників неабиякої психологічної стійкості.
Вадим Івлєв на острові (фото: надане РБК-Україна)
Важливим аспектом у межах експедиції стала також екологічна етика.
Буве - це природний заповідник, тож експедиція вивезла назад абсолютно все, що привезла з собою (включаючи всі побутові відходи та навіть брудну воду).
Що відомо про "тривожний сигнал з краю світу"
Учасники експедиції виявили, що навіть безлюдні острови Антарктики та Тихого Океанів стають свідками глобальних змін (попри свою віддаленість).
Навіть там "відчувається дихання антропоцену":
- океанські течії приносять сміття до колись чистих берегів (що свідчить про забруднення);
- промисловий вилов риби навколо островів виснажує ресурси, якими живляться місцеві тварини (техногенний вплив);
- навіть у найбільш недосяжних районах планети зникає "повна тиша", а нічне небо починає страждати від "електричного світла" та присутності людини (втрата первозданності).