Сирський вручив нагрудний знак «Хрест хоробрих» десантнику Андрію Аверіну з Жмеринки

Андрій Аверін зі Жмеринки невдовзі має виповнитися 22 роки. Хлопець приєднався до війська ще до повномасштабного вторгнення РФ. Нещодавно отримав нагороду з рук Головнокомандувача Олександра Сирського.   Про це повідомляють у Вінницькому обласному ТЦК та СП. До служби в армії хлопець працював на залізниці оглядачем рухомого складу. Військову карʼєру розпочав зі строкової служби у 2021 році. Через рік, коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, підписав контракт. Спочатку Андрій служив у ракетних військах, а навесні 2024 року перевівся до 95 десантно-штурмової бригади. Шлях у формуванні почав з посади зв’язківця. Не раз десантник мав працювати буквально під обстрілами. «Якось після прильоту неподалік командного пункту роти треба було налагодити зв’язок. Над головою літає, вибухає, а я паяю дроти, — з посмішкою згадує солдат Андрій. — Звісно, небезпечно. Але ж без зв’язку можна одразу виводити всіх з позиції. Якісний зв’язок між підрозділами — це 50% успіху». Війна підкидає чимало викликів для зв’язківців. За словами Андрія, найважче було налагодити роботу, коли українські бригади зайшли на Курщину. «Кілька днів не було зв’язку, на території ворога старлінки не працювали. Планування шляхів постачання провізії, евакуації поранених тощо вимагали неабиякої майстерності. Але взаємодопомога є важливою частиною в нашій роботі, тому завдання виконувались на високому рівні», — згадує Андрій. Зараз десантник командує штурмовим відділенням, також під його керівництвом новоприбулі у бригаді: від спорядження і забезпечення всім необхідним до тренувань хлопців на полігоні. «Якість — це сила! Тому інколи тренуємо до сьомого поту, зате вже потім я буду впевнений, що підрозділ готовий до всього», — говорить Андрій. Нещодавно Головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський нагородив Андрія нагрудним знаком «Хрест хоробрих». Ця нагорода — відзнака за захист, відвагу та самопожертву. «Хочу здобути вищу освіту, стати психологом і так допомагати людям. Після нашої перемоги у психологів буде багато роботи, від війни ж страждають не тільки військові, а й волонтери та звичайні мирні люди. Тому, напевно, я надовго буду пов’язаний з війною. До нашої Перемоги так точно!» — посміхається десантник.