Михайло Кравчук. Герой, який довів: поліція не ховається — вона воює

Поки кремлівські рупори щодня намагаються очорнити українську поліцію, навішуючи ярлики на кшталт “ті, хто ховаються від війни”, реальні поліцейські — у справжньому окопі. Пліч-о-пліч із ЗСУ, з теробороною, з медиками. Серед них — Михайло Кравчук. Патрульний, який став першим поліцейським, що отримав звання Героя України. Історія Михайла — це не просто ще один приклад мужності. Це — виклик тим, хто ставить під сумнів відданість українських правоохоронців у боротьбі з російською агресією.

36 днів на межі

Цієї зими, у 20-градусний мороз, Михайло разом із побратимами тримав ключову позицію у Торецьку. Останній форпост перед противником. Постійні атаки, артобстріли, штурми. Тримати цю ділянку означало стримувати ворога, не дати йому пробитися далі. Попри холод, втому й постійні загрози, вони стояли. Щоб отримати боєприпаси, медикаменти та їжу, скидали вантажі з дронів. І коли треба було їх дістати — Михайло першим вийшов із укриття, знаючи, що навколо — ворожі міни. Одна з них вибухнула під ним.

Поранений, але не здався

Попри важке поранення, Михайло не залишив позицію. Більше того — вступив у ближній бій і особисто знищив чотирьох росіян, які проривалися на опорник. Загалом, за 36 днів їхня група відбила щонайменше 10 штурмів, знищила десятки окупантів і навіть узяла полонених. “З нами вивезли полонених, яких можна буде обміняти на наших хлопців. Були й інші операції, про які не варто говорити”, — коротко і стримано коментує він.

Не герой соцмереж, а справжній

У той час, як деякі кричать у соцмережах про «розгул поліції в тилу» — Михайло воював. Не заради лайків, не заради фото у формі. А заради України. Зараз він проходить реабілітацію, але вже мріє повернутись на фронт. Каже: “Ще багато справ незавершено”.

Герой — не по званню, а по суті

За особисту мужність, героїзм і самовіддане служіння Українському народові старший лейтенант поліції Михайло Кравчук удостоєний звання Героя України. Це визнання — не лише його подвигу. Це відповідь усім, хто сумнівався. Поліція воює. Поліцейські — це не тільки евакуації з-під обстрілів і робота з цивільними. Це — повноцінні учасники оборони, такі ж солдати, як усі інші. У країні війна. І важлива кожна пара рук, кожен боєць, кожен патрульний, який замість мирного життя обрав фронт. Михайло Кравчук — не виняток. Він — приклад. І сигнал тим, хто ще вагається: не час ховатись. Час діяти. Поки ворог ллє бруд — наші герої борються. Слава Україні. Героям слава.