Як працюють снайпери вінницької бригади: про міфи роботи та реалії війни
У вінницькій бригаді «Червона Калина» – 14 Бригада НГУ розповіли про снайперів на псевдо «Сокіл» та «Чорний», які пліч-о-пліч утворюють ідеальну силу для боротьби з ворогом.
У бригаді кажуть, що про роботу снайперів існує чимало міфів і легенд. Частково цьому виною є голівудські фільми та комп’ютерні ігри. В дечому вони героїзують образ снайпера, в чомусь романтизують. Можливо навіть із першого погляду може здаватись, що бути снайпером безпечно та просто. Ти непомітний, знаходишся на одній позиції і зі значної відстані просто чекаєш і точним пострілом ліквідовуєш цілі. З тобою найсучасніша зброя та топовий обвіс. Між тобою та ворогом сотні метрів або навіть кілометри відстані.
Бійці роти снайперів бригади «Червона Калина» з позивними Сокіл і Чорний із посмішкою реагують на кадри з фільмів і міфи про снайперів. У підрозділі їх називають «Чорні соколята». Щодо «невидимості» для ворога згадують свій перший бойовий вихід разом. Тоді при заході на позицію по ним прицільно працював російський міномет а після того більше години їх обстрілював танк.
Такий пережитий досвід, безумовно, об’єднує. В парі у кожного своя роль, свій темперамент. Робота в парі дає можливість працювати більш ефективно. Чорний каже, що він людина більш непосидюча. Його побратим Сокіл – спокійний, любить почекати, провести більш точне спостереження й вже після цього уразити ціль.
«Коли ми працюємо й вражаємо ціль, з’являється певний азарт. Ти розумієш, що ти дійсно чимось допомагаєш своїй країні й очищаєш її від цих свиней, які прийшли на наші землі. Завжди заздалегідь готуємо наші позиції. Розуміємо, де саме знаходиться ворог. Можемо таким чином більш ефективно корегувати свою роботу», – каже Сокіл.
Міф про те, що снайпери працюють як одинаки, бійці також розвінчують. Вони активно взаємодіють з іншими родами військ, можуть корегувати артилерію та давати цілі для ударних дронів. Єдина відмінність – замість розвідувальних БПЛА ведуть спостереження за допомогою оптики. Свою зброю вони називають «другом» – бо налаштовують її довго, роблячи «під себе». Гвинтівка кожного снайпера – індивідуальна, не схожа на іншу.
Існує одна особливість – яка об’єднує фільми, ігри та реальність. Це підготовка та постійне навчання снайперів. Сокіл і Чорний розповідають, що в перервах між бойовою роботою вони завжди дізнаються нове, покращують тактику відповідно до реалій війни, навчаються працювати з новою зброєю.
«Дорога снайпера – це пізнання й навчання. Якщо ти зупиняєшся на думці, що вже все вмієш – це не той шлях, який варто обирати. Вдосконалюємось як індивідуально так і в парі. Вчимось більше розуміти та доповнювати один одного кожен день. Наша задача, що ряди російської армії ставали все більш тонкими й у підсумку дійшли до нуля», – каже снайпер Чорний.
Такий пережитий досвід, безумовно, об’єднує. В парі у кожного своя роль, свій темперамент. Робота в парі дає можливість працювати більш ефективно. Чорний каже, що він людина більш непосидюча. Його побратим Сокіл – спокійний, любить почекати, провести більш точне спостереження й вже після цього уразити ціль.
«Коли ми працюємо й вражаємо ціль, з’являється певний азарт. Ти розумієш, що ти дійсно чимось допомагаєш своїй країні й очищаєш її від цих свиней, які прийшли на наші землі. Завжди заздалегідь готуємо наші позиції. Розуміємо, де саме знаходиться ворог. Можемо таким чином більш ефективно корегувати свою роботу», – каже Сокіл.
Міф про те, що снайпери працюють як одинаки, бійці також розвінчують. Вони активно взаємодіють з іншими родами військ, можуть корегувати артилерію та давати цілі для ударних дронів. Єдина відмінність – замість розвідувальних БПЛА ведуть спостереження за допомогою оптики. Свою зброю вони називають «другом» – бо налаштовують її довго, роблячи «під себе». Гвинтівка кожного снайпера – індивідуальна, не схожа на іншу.
Існує одна особливість – яка об’єднує фільми, ігри та реальність. Це підготовка та постійне навчання снайперів. Сокіл і Чорний розповідають, що в перервах між бойовою роботою вони завжди дізнаються нове, покращують тактику відповідно до реалій війни, навчаються працювати з новою зброєю.
«Дорога снайпера – це пізнання й навчання. Якщо ти зупиняєшся на думці, що вже все вмієш – це не той шлях, який варто обирати. Вдосконалюємось як індивідуально так і в парі. Вчимось більше розуміти та доповнювати один одного кожен день. Наша задача, що ряди російської армії ставали все більш тонкими й у підсумку дійшли до нуля», – каже снайпер Чорний.